Колись тут реді просив поради з роутером чи телевізором
Тепер поради потребую від бійців романтичного фронту
Розмовляв зі своїм камрадом студентських часів, раніше прям міцно трималися. Але як живемо в різних країнах то рідше. А як закрили кордони то взагалі не бачилися
Проблема досить стандартна до багатьох з вас: пішла жінка і хлопʼяга сумує капець.
Я навіть на початку як вона забрала дитину і переїхала «до мами» заспокоював його, шо перебіситься 1-2 дні і приїде назад. Але він вже кілька місяців оце в нього триває. Він все намагається її повернути чи шо і тупо засихає як отой бурʼян
В повідомленнях ми з ним наче і шось поржати можемо але як дзвоню шо чути шо голос як у вʼязня. От я знаю буває що буває горе коли помирає близька людина і там потрібен час щоб рани загоїлися
Але щоб близька людина виявилася курвою то я особисто з таким не стикався
Якби ще він міг виїхати то я б його до себе взяв і якусь терапію на пару тижнів влаштував, в гори чи там на байдарки чи на велосипедах
А може і сам би десь поїздив. А так він і виїхати не може нікуди. І це маленьке місто де умовно всі друг друга знають. І про ту х*ду де вона і з ким шляється. І про камрада шо він ходить як загублений
І от шо йому порадити? Бо шкода пацана. Я йому раджу шоб він на спорт якийсь пішов чи чимось своїм займався а він все в собі колупається, наче був винний в чомусь. Хоча там якшо в вашій термінології скоріше каблук ніж абюзер. Ну а якщо по простому то тягнув кожну копієчку шоб дружина і дитина були всім забезпечені
Тільки не кажіть шо треба було не одружуватись
.
Бо я особисто як би свою дружину не кохав безмежно але якби шось в неї поплавило і такий номер мені влаштувала то я б може 2 дні поплакав, 1 день напився і більше б з нею ніколи не бачився і нічого би вже не пробував повернути