Себастьян Перейро, Регулювання в сенсі "хліб буде продаватися по 2.50 no matter what" в цілому немає. Звичайно це не тільки в наших трускавецьких геніїв є бажання залізти в ринок своїми брудними руками, це прям натуральне бажання, але кожного разу це закінчується однаково.
Саме тому я й нужу про книжки про економіку і світовий досвід. Регулювання справді ставить за мету усунути якийсь перекос, при якому хтось щось мутить і на комусь наживається. Принаймні в цивілізованих країнах. І в сферичному світі в вакуумі могло би ці перекоси усунути і принести вселенську справедливість, але проблема в тому, що економіка - система такого ступеню складності, що вона працює за власними законами, і чим серйозніші втручання в цю систему, тим сильніше ця система пручається. Чорним ринком, тіньовими схемами, ростом масштабів корупції, дефіцитами.
Ну і взагалі, ніхто не стверджує, що будь-яка регуляція в будь-якому випадку це погано. Є наприклад захист від корпоративних змов - це не просто нормально, це пряма і обов'язкова функція держави. Ініціативи з регулювання якихось груп товарів, тіпа шоб не заробляли занадто багато на інсуліні чи бензині також можуть використовуватися як інструмент. Є якісь екстремальні ситуації.
Зараз просто ситуація інша - по-перше регуляція каже продавати по 3 те що коштує в даний момент 5 (а вчора по 6, а завтра по 4). Звичайно, це закінчується тим, що
- по 3 хрін знайдеш,
- всупереч регуляції можна купити не за 3 і навіть не за 5, а за 7, бо треба ризики і значно зрослі хабарі якось прикривати.
- Купляєш по 3, а в чеку 5
- Купляєш по 3, а там змішано те що по 5 і те що по 1 (віслюча сеча в нашому випадку)
і ще мільйон різних наслідків, які я, як людина пересічна, не бачу.
Ну а по-друге, зараз війна, і в цьому випадку використовується кризовий менеджмент для організації критичних процесів. Це в мирні часи теоретично можна засідати зі всіма учасниками ринку, створювати комітети, проводити аудити, домовлятися, мати час від часу якісь суперечки, отримуючи короткосторокові дефіцити та мутки з талонами і "особливими" видами палива. (Хоча, в ідеалі, звичайно краще просто ринок відпустити і сильно бити по руках некорумпованим ефективним антимонопольним законодавством за потреби). Але зараз так не можна, ситуація змінюється дуже швидко, навіть якщо припустити, що в нашій владі кристально чесні і ефективні спеціалісти (що, очевидно не так), то вони банально не зможуть впоратися з цим регулюванням вчасно. Поки вони позасідають і дозволять підняти відпускну ціну на 2 гривні, розбомблять ще одну нафтобазу, вистрелить проблема з цистернами, чи з ліцензіями чи с ще чимось і ринкова вартість виросте на 5 і бізнесу то буде не треба. Мало того, коли це все так печально і неефективно, бізнес взагалі затаїться, бо не зрозуміло, що тобі завтра нарегулюють.
Тому ринок - відповідь на ці виклики. Це абсолютно точно потягне за собою якісь тимчасові надприбутки для бізнесу, це треба розуміти. Тобто спочатку буде по 7, при реальній вигідній роздрібній ціні в 5. Якщо будуть ще якісь флюктуації - ціна буде збільшуватись різко за один день. Але процес працює так, що з часом конкуренція опускає ціну до мінімально прийнятної, а прозорість процесу мотивує бізнес цим займатися. Ну і про бити по руках за змови не треба забувати звичайно.
Стосовно регуляції в розвинених країнах - єдине гучне про що чув за останні роки - спроби регулювання ціни на електрику в Каліфорнії. Закінчилося це як завжди - якісь компанії поуходили з ринку, блекаути і зняття регуляції. В більш соціалістичних країнах по типу Франції, такого напевно більше може бути. Ще чув про таке саме з їжею в Шрі-Ланці нещодавно. Закінчилось
так само -
The Sri Lankan government has ended price controls on essential foods in a bid to end black market trading as food shortages worsen amid a foreign currency crisis.
The cabinet on Friday decided to deregulate prices for milk powder, wheat flour, sugar and liquified petroleum gas hoping it would increase supplies.
Як сказав
нобеліський лауреат з економіки:
"Ми економісти знаємо не дуже багато, але ми знаємо як створити дефіцит. Якщо треба зробити дефіцит помідорів, просто випустіть закон, який обмежить роздрібну ціну помідорів. Те саме з нафтою та газом",
Тиках історій мільйон, кожного, сука, разу, одне й те саме. Мені інше цікаво - чи є історії успіху?