Причина: Валютні перекази в межах України
Останнє редагування модератором:
Національний банк України
- Автор теми Карманник
- Дата створення
Kritik
Имею мнение...
- Реєстрація
- 21.09.08
- Місто
- Odessa <--> Berlin
Sharpay и paycell пойдут всед за.. kyivstarmoney.
- Реєстрація
- 26.08.19
- Місто
- Полтава-Сіті
когда?
НБУ залишив облікову ставку на рівні 25%
При цьому за підсумками 2022 року споживчі ціни зросли на 26,6%.
www.epravda.com.ua
Національний банк України на засіданні в четвер, 26 січня, очікувано не змінив облікову ставку – вона залишилась на рівні 25%.
Про це повідомляє “Економічна правда” із посиланням на брифінг голови НБУ Андрія Пишного.
Також правління НБУ вирішило продовжити підвищення нормативів формування банками обов’язкових резервів.
За словами голови Нацбанку, такі кроки сприятимуть подальшому зростанню привабливості гривневих активів, підтриманню курсової стабільності та поступовому зниженню інфляції.
Що стосується інфляції, то впродовж останніх місяців вона стабілізувалась, але залишається на високому рівні.
За підсумками 2022 року споживчі ціни зросли на 26,6%, водночас впродовж останніх трьох місяців показник інфляції в річному вимірі майже не змінювався.
"Стабілізації інфляційного тиску сприяли деокупація територій, розширення пропозиції продуктів харчування та слабший споживчий попит в умовах енергетичного терору Росії. Стримували інфляцію й незмінні тарифи на житлово-комунальні послуги, фіксований курс гривні та налагодження логістики", – зазначив Пишний.
А такі заходи регулятора, як запровадження депозитних інструментів для хеджування валютного ризику, а також обмежений розмір монетизації бюджету сприяли стабілізації ситуації на готівковому валютному ринку наприкінці 2022 року.
"Водночас ціновий тиск залишається значним через наслідки війни, у тому числі руйнування підприємств та інфраструктури, порушення ланцюгів виробництва та постачання. Крім того, витрати бізнесу й надалі зростали внаслідок енергетичного терору Росії. Інфляційні очікування, попри стабілізацію, залишалися підвищеними", – додав очільник Нацбанку.
НБУ покращив прогноз інфляції в 2023 році
Прогноз покращився на 2,3%.
www.epravda.com.ua
У Національному банку покращили свої прогнози щодо показників інфляції в Україні у 2023 році з 21% до 18,7%.
Про це повідомляє “Економічна правда” із посиланням на брифінг голови Національного банку Андрія Пишного.
"Національний банк прогнозує сповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році. Цьому сприятимуть збереження жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабший споживчий попит в умовах відключень електроенергії", — повідомив Пишний.
На 2024 рік Нацбанк прогнозує подальше сповільнення темпів інфляції — до 10,4% (у попередньому прогнозі йшлося про інфляцію нижче 10%), а на 2025 рік — 6,7%.
"Основний внесок в інфляцію в ці роки матиме адміністративна компонента через необхідність приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів", — пояснили у Нацбанку.
Крім цього, голова НБУ додав, що меншим темпам інфляції буде сприяти те, що український бізнес зумів пристосуватися до викликів війни.
При цьому за підсумками 2022 року споживчі ціни зросли на 26,6%.
НБУ очікувано залишив облікову ставку на рівні 25%
Національний банк України на засіданні в четвер, 26 січня, очікувано не змінив облікову ставку – вона залишилась на рівні 25%
www.epravda.com.ua
Національний банк України на засіданні в четвер, 26 січня, очікувано не змінив облікову ставку – вона залишилась на рівні 25%.
Про це повідомляє “Економічна правда” із посиланням на брифінг голови НБУ Андрія Пишного.
Також правління НБУ вирішило продовжити підвищення нормативів формування банками обов’язкових резервів.
За словами голови Нацбанку, такі кроки сприятимуть подальшому зростанню привабливості гривневих активів, підтриманню курсової стабільності та поступовому зниженню інфляції.
Що стосується інфляції, то впродовж останніх місяців вона стабілізувалась, але залишається на високому рівні.
За підсумками 2022 року споживчі ціни зросли на 26,6%, водночас впродовж останніх трьох місяців показник інфляції в річному вимірі майже не змінювався.
"Стабілізації інфляційного тиску сприяли деокупація територій, розширення пропозиції продуктів харчування та слабший споживчий попит в умовах енергетичного терору Росії. Стримували інфляцію й незмінні тарифи на житлово-комунальні послуги, фіксований курс гривні та налагодження логістики", – зазначив Пишний.
А такі заходи регулятора, як запровадження депозитних інструментів для хеджування валютного ризику, а також обмежений розмір монетизації бюджету сприяли стабілізації ситуації на готівковому валютному ринку наприкінці 2022 року.
"Водночас ціновий тиск залишається значним через наслідки війни, у тому числі руйнування підприємств та інфраструктури, порушення ланцюгів виробництва та постачання. Крім того, витрати бізнесу й надалі зростали внаслідок енергетичного терору Росії. Інфляційні очікування, попри стабілізацію, залишалися підвищеними", – додав очільник Нацбанку.
Post automatically merged:
НБУ покращив прогноз інфляції в 2023 році
Прогноз покращився на 2,3%.
Ціни в 2023 зростатимуть не так сильно: НБУ покращив прогноз
У Національному банку покращили свої прогнози щодо показників інфляції в Україні у 2023 році з 21% до 18,7%
www.epravda.com.ua
У Національному банку покращили свої прогнози щодо показників інфляції в Україні у 2023 році з 21% до 18,7%.
Про це повідомляє “Економічна правда” із посиланням на брифінг голови Національного банку Андрія Пишного.
"Національний банк прогнозує сповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році. Цьому сприятимуть збереження жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабший споживчий попит в умовах відключень електроенергії", — повідомив Пишний.
На 2024 рік Нацбанк прогнозує подальше сповільнення темпів інфляції — до 10,4% (у попередньому прогнозі йшлося про інфляцію нижче 10%), а на 2025 рік — 6,7%.
"Основний внесок в інфляцію в ці роки матиме адміністративна компонента через необхідність приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів", — пояснили у Нацбанку.
Крім цього, голова НБУ додав, що меншим темпам інфляції буде сприяти те, що український бізнес зумів пристосуватися до викликів війни.
Відтоді, коли Киря Шевченко здриснув за кордон (початок осені).
А с ощада Пышный сдрыснул еще ранее и какое-то время был не у дел
За 2022 рік в Україні знизився оборот готівки у касах банків
Різниця з оборотом у 2021 році становить 12,9%.
t.me
Серед причин зниження економічної активності, руйнування інфраструктури та вимушена міграція українців за кордон через повномасштабне вторгнення Росії.
Різниця з оборотом у 2021 році становить 12,9%.
НБУ | Знати. Розуміти
⬇️ Оборот готівки в касах банків за 2022 рік знизився порівняно з попереднім роком. Причинами цього стали наслідки військової агресії рф – зниження економічної активності, руйнування інфраструктури та вимушена міграція українців за кордон. Так, обсяг надходжень готівки до кас банків за 2022...
t.me
Серед причин зниження економічної активності, руйнування інфраструктури та вимушена міграція українців за кордон через повномасштабне вторгнення Росії.
НБУ прогнозує збереження безробіття на рівні 26% у 2023 році з ослабленням у 2025-му
Очікується, що у 2024 році рівень безробіття зменшиться до 20%, а у 2025 - до 17,6%.
bank.gov.ua
Номінальні доходи домогосподарств підвищуватимуться, зокрема завдяки адаптації реального сектору до роботи в умовах високих ризиків та значним видаткам на оборону й безпеку. Водночас, у реальному вимірі зарплати зростатимуть повільно через значну інфляцію: у 2023 році – на 3,3%, а у наступні два роки – ще на 6,5% та 4,3% відповідно.
Рівень інфляції у 2023 році, як очікують у Нацбанку, сповільниться до 18,7%, а реальний ВВП - зросте лише маржинально – на 0,3%.
У НБУ оцінили вплив дефіциту електроенергії на економіку за двома сценаріями - базовим та песимістичним
Зважаючи на масштаби пошкоджень, енергосистема України продемонструвала високу гнучкість та адаптивність.
НБУ розглянув два сценарії подальшого розвитку подій з дефіцитом електроенергії. Базовий – передбачає відносно швидке відновлення енергосистеми завдяки ремонтам та оперативним поставкам обладнання. Песимістичний – враховує суттєвіші руйнування енергогенеруючих підприємств або магістральних мереж, тимчасову зупинку окремих блоків АЕС через зниження маневреності системи, суттєві втрати у тепло- та газопостачанні, а також тимчасові тривалі відключення е/е в дефіцитних областях України.
Зазначається також, що дефіцит електроенергії призводить до втрат зовнішньої торгівлі, передусім - через збільшення імпорту нафтопродуктів та енерготоварів. У базовому сценарії втрати у 2023 році оцінено у $2 млрд та ще e $0,5 млрд у 2024 році, в негативному – $4 млрд та $1,2 млрд відповідно.
Очікується, що у 2024 році рівень безробіття зменшиться до 20%, а у 2025 - до 17,6%.
Національний банк прогнозує зниження інфляції в цьому році та повноцінне відновлення економіки з 2024 року – Інфляційний звіт
У 2023 році інфляція сповільниться до 18,7%, а реальний ВВП зросте лише маржинально – на 0,3%. Інфляція знижуватиметься і в наступні роки, а економіка повноцінно відновлюватиметься насамперед за...
Номінальні доходи домогосподарств підвищуватимуться, зокрема завдяки адаптації реального сектору до роботи в умовах високих ризиків та значним видаткам на оборону й безпеку. Водночас, у реальному вимірі зарплати зростатимуть повільно через значну інфляцію: у 2023 році – на 3,3%, а у наступні два роки – ще на 6,5% та 4,3% відповідно.
Рівень інфляції у 2023 році, як очікують у Нацбанку, сповільниться до 18,7%, а реальний ВВП - зросте лише маржинально – на 0,3%.
У НБУ оцінили вплив дефіциту електроенергії на економіку за двома сценаріями - базовим та песимістичним
Зважаючи на масштаби пошкоджень, енергосистема України продемонструвала високу гнучкість та адаптивність.
НБУ розглянув два сценарії подальшого розвитку подій з дефіцитом електроенергії. Базовий – передбачає відносно швидке відновлення енергосистеми завдяки ремонтам та оперативним поставкам обладнання. Песимістичний – враховує суттєвіші руйнування енергогенеруючих підприємств або магістральних мереж, тимчасову зупинку окремих блоків АЕС через зниження маневреності системи, суттєві втрати у тепло- та газопостачанні, а також тимчасові тривалі відключення е/е в дефіцитних областях України.
Зазначається також, що дефіцит електроенергії призводить до втрат зовнішньої торгівлі, передусім - через збільшення імпорту нафтопродуктів та енерготоварів. У базовому сценарії втрати у 2023 році оцінено у $2 млрд та ще e $0,5 млрд у 2024 році, в негативному – $4 млрд та $1,2 млрд відповідно.
Останнє редагування:
У січні міжнародні резерви України зросли на 5%, - НБУ
Це відбулося завдяки надходженням від міжнародних партнерів, що компенсували чистий продаж валюти НБУ для покриття різниці між попитом і пропозицією на валютному ринку нашої держави.
bank.gov.ua
Це відбулося завдяки надходженням від міжнародних партнерів, що компенсували чистий продаж валюти НБУ для покриття різниці між попитом і пропозицією на валютному ринку нашої держави.
Міжнародні резерви зросли до 29,9 млрд дол. США за підсумками січня
Станом на 1 лютого 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 29 921,8 млн дол. США. У січні вони зросли на 5% завдяки надходженням від міжнародних партнерів, що компенсували...
Голова НБУ Андрій Пишний: Досвід України – матеріал для підручників з антикризового управління і стимул для міжнародних структур
lb.ua
Голова НБУ Андрій Пишний: Досвід України – матеріал для підручників з антикризового управління і стимул для міжнародних структур
Це інтерв’ю супроводжували три повітряні тривоги: одна закінчилася за 10 хвилин до початку розмови, наступна змусила нас перерватися на декілька хвилин, інша пролунала через 7 хвилин після закінчення. НБУ має укриття, обладнане всім необхідним. А розповідь про нього допомогла продемонструвати...
Чувак, ти пару днів на посаді... ПопустисьГолова НБУ Андрій Пишний: Досвід України – матеріал для підручників з антикризового управління і стимул для міжнародних структур
Голова НБУ Андрій Пишний: Досвід України – матеріал для підручників з антикризового управління і стимул для міжнародних структур
Це інтерв’ю супроводжували три повітряні тривоги: одна закінчилася за 10 хвилин до початку розмови, наступна змусила нас перерватися на декілька хвилин, інша пролунала через 7 хвилин після закінчення. НБУ має укриття, обладнане всім необхідним. А розповідь про нього допомогла продемонструвати...
+1 ко списку системно важных банков:
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25% і покращив прогноз сповільнення інфляції
Нацбанк прогнозує, що у 2023 році інфляція сповільниться із 18,7% до 14,8%, а в наступні роки – повернеться до однознакового рівня. Водночас НБУ поліпшив прогноз економічного зростання у 2023 році з 0,3% до 2,0%.
bank.gov.ua
НБУ переглянув прогноз інфляції на 2023 рік – із 18,7% до 14,8%
Інфляція знизиться у 2024 році до 9,6%, а в 2025 році – до 6%.
Економіка вже цього року повернеться до зростання, яке пришвидшиться в наступні роки на тлі закладеного у прогноз зниження безпекових ризиків.
Прогноз економічного зростання у 2023 році поліпшено з 0,3% до 2,0%
Прискорення економічного зростання – до 4,3% у 2024 році та до 6,4% у 2025 році
Чистий приплив валюти в Україну зберігається завдяки суттєвим обсягам міжнародної допомоги.
У 2023 році очікується значний дефіцит поточного рахунку.
У цьому році обсяг надходжень від міжнародних партнерів може перевищити 42 млрд дол. США.
Надходження від партнерів, сприятимуть зростанню міжнародних резервів до близько 35 млрд дол. США наприкінці цього року.
Значні обсяги офіційного фінансування на тлі подальшого розвитку внутрішнього боргового ринку дадуть змогу уникнути емісійного фінансування суттєвого дефіциту бюджету.
Збереження високих безпекових ризиків до початку 2024 року.
НБУ готовий коригувати час і темп зміни облікової ставки
Нацбанк прогнозує, що у 2023 році інфляція сповільниться із 18,7% до 14,8%, а в наступні роки – повернеться до однознакового рівня. Водночас НБУ поліпшив прогноз економічного зростання у 2023 році з 0,3% до 2,0%.
Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 25%
Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних. Це підтримає ефекти від попередніх заходів із посилення привабливості гривневих активів, дасть змог...
НБУ переглянув прогноз інфляції на 2023 рік – із 18,7% до 14,8%
Інфляція знизиться у 2024 році до 9,6%, а в 2025 році – до 6%.
Економіка вже цього року повернеться до зростання, яке пришвидшиться в наступні роки на тлі закладеного у прогноз зниження безпекових ризиків.
Прогноз економічного зростання у 2023 році поліпшено з 0,3% до 2,0%
Прискорення економічного зростання – до 4,3% у 2024 році та до 6,4% у 2025 році
Чистий приплив валюти в Україну зберігається завдяки суттєвим обсягам міжнародної допомоги.
У 2023 році очікується значний дефіцит поточного рахунку.
У цьому році обсяг надходжень від міжнародних партнерів може перевищити 42 млрд дол. США.
Надходження від партнерів, сприятимуть зростанню міжнародних резервів до близько 35 млрд дол. США наприкінці цього року.
Значні обсяги офіційного фінансування на тлі подальшого розвитку внутрішнього боргового ринку дадуть змогу уникнути емісійного фінансування суттєвого дефіциту бюджету.
Збереження високих безпекових ризиків до початку 2024 року.
НБУ готовий коригувати час і темп зміни облікової ставки
НБУ перерахував до держбюджету найбільшу в своїй історії суму
Нацбанк перерахував до держбюджету майже 72 млрд грн.
t.me
Нацбанк перерахував до держбюджету майже 72 млрд грн.
НБУ | Знати. Розуміти
✅ Сьогодні Національний банк перерахував до Державного бюджету України майже 72 млрд грн зі свого прибутку за минулий рік. Як зазначав Голова НБУ Андрій Пишний, це найбільша в історії Національного банку сума частини прибутку до розподілу, яку скеровано до Держбюджету. В умовах війни – це...
t.me
Інфляція в Україні стрімко знизиться у першому півріччі 2023 року, – Нацбанк
Регулятор очікує сповільнення інфляції до 14,8%.
bank.gov.ua
Регулятор очікує сповільнення інфляції до 14,8%.
Національний банк прогнозує значне зниження інфляції та повернення економіки до відновлення в цьому році – Інфляційний звіт
У 2023 році інфляція сповільниться до 14,8%, а реальний ВВП зросте на 2%. У наступні роки інфляція продовжить знижуватися, а відновлення економіки прискориться на тлі закладеного в прогноз зниження бе...
Цікаво, як практично це буде реалізовано? Чим це відрізняється від того, що вводять при 3DS?
bank.gov.ua
З метою зниження ризиків шахрайства надавачі платіжних послуг застосуватимуть посилену автентифікацію
Національний банк України з метою зниження ризиків шахрайства встановив до надавачів платіжних послуг вимогу застосувати посилену автентифікацію користувачів. Таке рішення зумовлене необхідністю ре...
Національний банк України з метою зниження ризиків шахрайства встановив до надавачів платіжних послуг вимогу застосувати посилену автентифікацію користувачів.
Таке рішення зумовлене необхідністю реалізації Закону України "Про платіжні послуги" та гармонізації українського законодавства у сфері надання платіжних послуг із законодавством Європейського Союзу.
Так, надавачі платіжних послуг зобов’язані застосовувати посилену автентифікацію користувачів під час:
Зокрема, якщо раніше під час онлайн-розрахунків було достатньо інформації про платіжну картку і одноразового пароля, тепер необхідно буде використовувати як мінімум два елементи захисту, які підтверджують, що платіж здійснює користувач, який має законні підстави для використання конкретного платіжного інструмента, а не шахрай.
Водночас Національний банк жодним чином не обмежує учасників платіжного ринку у виборі технологічних рішень для посиленої автентифікації.
Крім встановлення вимог щодо посиленої автентифікації регулятор також:
Її вимоги поширюються на всіх надавачів платіжних послуг (банки, платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, оператори поштового зв’язку, надавачі нефінансових платіжних послуг, Національний банк України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування).
Цей документ набирає чинності з 10 травня 2023 року, крім вимог до електронної взаємодії між суб’єктами платіжних операцій та відповідних заходів безпеки, що наберуть чинності з 01 серпня 2025 року (одночасно з уведенням у дію глави 4 розділу IV Закону України "Про платіжні послуги").
Таке рішення зумовлене необхідністю реалізації Закону України "Про платіжні послуги" та гармонізації українського законодавства у сфері надання платіжних послуг із законодавством Європейського Союзу.
Так, надавачі платіжних послуг зобов’язані застосовувати посилену автентифікацію користувачів під час:
- отримання ними дистанційного доступу до рахунків;
- ініціювання дистанційної платіжної операції;
- будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства чи інших неправомірних дій (або існування такого ризику).
Зокрема, якщо раніше під час онлайн-розрахунків було достатньо інформації про платіжну картку і одноразового пароля, тепер необхідно буде використовувати як мінімум два елементи захисту, які підтверджують, що платіж здійснює користувач, який має законні підстави для використання конкретного платіжного інструмента, а не шахрай.
Водночас Національний банк жодним чином не обмежує учасників платіжного ринку у виборі технологічних рішень для посиленої автентифікації.
Крім встановлення вимог щодо посиленої автентифікації регулятор також:
- зобов’язав надавачів платіжних послуг упровадити механізми та процедури виявлення несанкціонованих або шахрайських дій з урахуванням значної кількості факторів ризику (зокрема, списків пошкоджених або викрадених елементів автентифікації; поширених сценаріїв платіжного шахрайства; ознак зараження зловмисними програмами тощо);
- посилив безпеку платіжних операцій, установивши заходи безпеки, вимоги до використання кодів автентифікації та до динамічного пов’язування платіжної інформації та коду;
- визначив захист елементів посиленої автентифікації та засобів дистанційної комунікації і програмного забезпечення, пов'язаних з їх обробкою;
- установив вимоги до незалежності елементів посиленої автентифікації;
- визначив вичерпний перелік випадків, коли надавачі платіжних послуг мають право не вимагати застосування посиленої автентифікації користувача;
- установив вимоги щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів;
- визначив вимоги до електронної взаємодії між суб’єктами платіжних операцій та до заходів безпеки під час електронної взаємодії.
Її вимоги поширюються на всіх надавачів платіжних послуг (банки, платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, оператори поштового зв’язку, надавачі нефінансових платіжних послуг, Національний банк України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування).
Цей документ набирає чинності з 10 травня 2023 року, крім вимог до електронної взаємодії між суб’єктами платіжних операцій та відповідних заходів безпеки, що наберуть чинності з 01 серпня 2025 року (одночасно з уведенням у дію глави 4 розділу IV Закону України "Про платіжні послуги").
НБУ анонсував позапланові перевірки банків для оцінки їхньої стійкості під час війни
Перший етап завершиться до 1 жовтня.
bank.gov.ua
Перший етап завершиться до 1 жовтня.
Національний банк затвердив технічне завдання для оцінки стійкості банків в умовах воєнного часу
Національний банк України затвердив "Технічне завдання для здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України в 2023 році" (далі – Технічне завдання). Нагадаємо, розпо...