Усі 576 пасажирів на борту та залізничники не постраждали. Їх розміщено на станції, за ними вже прямує підмінний поїзд.
Вам пощастило, я один з тих пасажирів і щас я вам ексклюзивно розкажу про ефект метелика і як все насправді сталось.
Все одразу пішло не за планом ще в Києві. В моєму вагоні (третій) через два ряди всівся дідо у файно уваленому стані, який со старта почав заливати до своєї сусідки, молодої дівчини. Пропонував його "расслабіть" по прибуттю в якийсь пункт призначення, натякав на те шо готовий ШОСЬ ТАМ їй показать в туалеті, і все це він робив, перемовляючись з нею через мужика, який сидів між ними. В якийсь момент мужику це набридло і він почав пресувати діда звалити нахєр кудись і не відсвічувати, між ними навіть ледь не сталась сутичка, яку розбороняла начальниця потяга (3 вагон штабний, бо там буфет, нагадую). Після останнього китайського попередження дідо пішов курити в тамбур (Хюндая, Карл!), терпіння начальниці лопнуло і вона замовила поліцію до потяга. В Козятині потяг зробив незаплановану зупинку, де дідо здали на руки наряду поліції, але ми вже почали запізнюватись на мінімум 5 хвилин (запам'ятайте цей момент).
Переміщаємося в богом забутий Браїлів. Їде собі на тепловозі "груник" (тм) на невеличкій швидкості, дивиться тіктока і радується життю. В нього є вікно між потягами, Хюндай по графіку уже проїхав, тому він собі повільнесенько їде і не помічає забороняючий сигнал. Ну бо шо його туди дивицця, він тою дорогою сто раз на тиждень їздить, в тіктоці веселіше. Несподівано його око помічає бозназвідки виникший Хюндай, він звісно ж застосовує екстрене гальмування, бо вже знаходиться на стрілці, яка веде його на колію, яку займає Хюндай, і тепловоз навіть встигає знизити швидкість до зовсім невеличкої, але вже пізно. Тепловоз цокає міжвагоння 4-5 вагона, машиніст Хюндая відчувши і побачивши негабарит застосовує екстрене гальмування, але Хюндай рухається 80 км/год і звісно ж одразу не зупиняється. На виході маємо окрім власне пошкоджених ударом 4-5 вагонів зчесані об тепловоз 6-9. Абсолютним дивом удар прийшовся саме туди куди прийшовся і реально ніхто не постраждав, одну дівчинку тільки від стресу вихажували в швидкій. На диво УЗ спрацювали ідеально оперативно, в Браїлові крихітний вокзальчик але більшість пасажирів він вмістив. Хто не вмістився, тусив на високій платформі або біля продуктового магазинчика неподалік станції. Каву і чай наливали безкоштовно в тому ж магазинчику, бо "залізниця сказала заплатить". Вода теж була в наявності, з перекусом звісно не склалось, але більшість людей спокійно все скупили в магазинчику, зробивши йому касу на місяці вперед

Дуже оперативно прибув підмінний потяг і всіх забрав. "Оперативно" це враховуючи, що він гнав як дурний з Києва з усім начальством і впорався за якісь там три години, можна тільки похвалити. Ніхто з пасажирів не злився і не скандалив, що майже неможливо уявити в нашій чудовій країні, і навіть іноземці з гумором сприймали оточуючу дійсність і просто чекали аби все вирішилось.
Що важливо розуміти. Якби "груник" їхав швидше та/або не застосував екстрене гальмування, удар був би сильніший і ми б з високою імовірністю отримали зхід вагонів. А це, як ви розумієте, зовсім інший масштаб трагедії і я б так весело про це не писав. Також варто зазначити диво, що цокання сталось фактично в зоні станції, і нам до неї довелося іти доволі комфортно не більше 500 метрів. Люди, які в посадках або чистому полі перечікують шахеди вночі по 5 годин, не мають як правило такого щастя. Ну і взагалі перший-третій вагони нічого не помітили навіть, настільки неочікувано (але дуже плавно!) сталось екстрене гальмування.
І найголовніше. Все це зрештою сталось тільки тому шо якийсь дід не вмів тримати свого пісюна в штанах і язика за зубами. Не будь тієї стоянки в Козятині, Хюндай прослідував би в інший час та інциденту просто не було б. Ефект метелика як він є
А ви кажете, токсичний патріархат нікому не шкодить. Відкланявся
