4 курс нашого універу, викладач читає лекцію по видобутку нафти і газу. Понеділок, перша пара, народ частково ще п"яний, інші - просто сонні. В результаті більшість просто засинає на 15 хв лекції. Щоб трохи нас розбудити, лектор (а мужик був з досвідом, прокатався по всіх союзних нафтопромислах), починає травити байку.
Десь на початку 80-х він з колегою були у відрядженні в Баку, ну і як в ті часи було заведено зайшли в ресторан при готелі, попросили пляшку кон"яку. По його словах, гіршого кон"яку він не пив за все своє життя, а зранку від будуна вони з колегою з ліжка встати не могли.
Після того, як вони все таки прийшли до тями і поїхали на нафтопромисел, їм місцеві умільці показали саморобну установку, на якій переганяли сиру нафту в так-званий "кон"як" з наступним розповсюдженням по точках. Ті ж умільці "горілку" переганяли з газового конденсату (аналог уайт-спіріту чи ацетону). В результаті викладач з колегою заріклися ще брати алкоголь на місці.
Після того, як ми дружно групою посміялися над цією байкою, викладач продовжив лекцію. Все таки старе покаління викладачів володіло особливим даром не залякувати студентів до смерті, намагаючись щось їм втокти в голови, а просто і житейськи доносити це в наші молоді, пропиті і прокурені мізки.
Шкода що з нашої кафедри майже всі старші викладачі (і вищезгаданий викладач) вже небіжчики, їхнім наступники дбають тільки про заповнення своїх кишень і повністю відбивають навіть найменше бажання вчитися.