Причина: Валютні перекази в межах України
Останнє редагування модератором:
Національний банк України
- Автор теми Карманник
- Дата створення
Себастьян Перейро
торговець чорним деревом
Re: Нац Банк
П О С Т А Н О В А
28 березня 2014 року м. Київ № 172
Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій
П О С Т А Н О В А
28 березня 2014 року м. Київ № 172
Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій
З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків, виходячи із пріоритетності підтримки цінової стабільності в державі, сприяння стабільності банківської системи України, забезпечення розрахунків, у тому числі в зовнішньоекономічній діяльності та пов'язаних з нею операцій, керуючись статтею 99 Конституції України, статтями 6, 7, 15, 55 та розділами IV, V, VIII Закону України “Про Національний банк України”, статтями 66, 67 та главою 11 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, статтями 4, 6 та 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, статтями 8 та 9 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Правління Національного банку України постановляє:
1. Запровадити такі заходи щодо діяльності банків, перелік яких наведено в додатку до цієї постанови, та фінансових установ:
1) дозволити резидентам здійснювати погашення кредитів, позик (фінансової допомоги) в іноземній валюті за договорами з нерезидентами, у тому числі в разі укладання додаткових угод до кредитних договорів, не раніше строку, передбаченого договорами. Зазначена вимога поширюється на випадки дострокового виконання резидентом-позичальником зобов’язань як за основною сумою кредиту/позики, так і за іншими платежами, установленими договором кредитування (позики, фінансової допомоги);
2) за дорученням фізичних осіб за межі України здійснюються перекази іноземної валюти за поточними валютними неторговельними операціями:
без підтвердних документів з поточного рахунку в іноземній валюті або без його відкриття – на суму, що в еквіваленті не перевищує 15 000 гривень на місяць. Фізичні особи-нерезиденти здійснюють такі перекази на підставі підтвердних документів;
на підставі підтвердних документів виключно з поточного рахунку в іноземній валюті – на суму, що в еквіваленті перевищує 15 000 гривень, але не більше, ніж 150 000 гривень на місяць.
Зазначені вимоги не поширюються на:
оплату витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також на оплату витрат на транспортування хворих;
оплату витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);
перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;
перекази, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання.
оплату витрат на навчання;
перекази коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні, пенсії, аліменти;
3) зобов’язати уповноважені банки для здійснення купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв) попередньо зараховувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2900 “Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку” (далі – рахунок 2900). Із цього рахунку кошти можуть бути перераховані для купівлі іноземної валюти не раніше третього операційного дня після дня зарахування гривень на цей рахунок, а починаючи з 01 квітня 2014 року – не раніше другого операційного дня після дня зарахування гривень на цей рахунок.
Уповноважений банк перераховує на рахунок 2900 такий обсяг коштів у гривнях, що достатній для здійснення операцій з купівлі зазначеного в заяві обсягу іноземної валюти, перерахованого за курсом гривні до іноземної валюти в день зарахування коштів у гривнях на рахунок 2900, але не нижче, ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, установлений Національним банком України на цей день.
У разі зміни курсу іноземної валюти в день здійснення операції з купівлі іноземної валюти уповноваженим банкам дозволяється додатково зараховувати кошти в гривнях на рахунок 2900 у сумі, що не вистачає для виконання заявки клієнта на купівлю іноземної валюти. Коли клієнт не має можливості перерахувати додаткову суму гривні на купівлю іноземної валюти та згоден на придбання меншої суми іноземної валюти, банк здійснює купівлю іноземної валюти, меншу ніж вказана в заявці на купівлю іноземної валюти.
Уповноважений банк має забезпечити неухильне дотримання вимог цього підпункту. У зв’язку з цим банки мають відмовляти клієнтам у кредитуванні (авансуванні) в іноземній валюті, якщо такі кошти залучаються для оплати зобов’язань клієнта в іноземній валюті з метою уникнення виконання вимоги цього підпункту.
Вимоги цього підпункту не поширюються на операції з купівлі іноземної валюти з метою сплати процентів за кредитними договорами в іноземній валюті;
4) уповноважені банки здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України відповідно до нормативно-правового акту Національного банку України, що регулює порядок та умови торгівлі іноземною валютою. Операції без поставки валют забороняються;
5) дозволити здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 15 000 гривень в межах однієї банківської установи;
6) дозволити купівлю готівкової іноземної валюти у фізичних осіб у сумі, що в еквіваленті не перевищує 150 000 гривень, без пред’явлення документів, що посвідчують особу;
7) уповноважені банки зобов’язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України та не допускати обмежень щодо переказу коштів в іноземній валюті, що належать клієнтам, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Зазначена вимога поширюється на видачу (отримання) готівкових коштів як в межах України, так і за її межами, незалежно від кількості рахунків клієнта в одному банку.
Вимоги цього підпункту не поширюються на дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні, міжнародні фінансові організації, представництва міжнародних фінансових організацій та їх співробітників, якщо вони не є громадянами України або не проживають в ній постійно та акредитовані Міністерством закордонних справ України.
8) призупинити випуск банками ощадних (депозитних) сертифікатів. Погашення раніше випущених ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється виключно шляхом перерахування коштів на рахунок власника сертифіката або його пред’явника;
9) уповноважені банки мають право достроково повертати вклади, залучені в іноземній валюті за всіма типами договорів, та достроково погашати ощадні (депозитні) сертифікати, номіновані в іноземній валюті, у національній валюті за курсом купівлі іноземної валюти уповноваженого банку на день проведення операції.
2. Інші нормативно-правові акти Національного банку України діють в частині, що не суперечить вимогам цієї постанови.
3. Визнати такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 06 лютого 2014 року № 49 “Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій” (із змінами).
4. Постанова набирає чинності з 28 березня 2014 року та діє до 01 травня 2014 року.
5. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.
Голова С. І. Кубів
1. Запровадити такі заходи щодо діяльності банків, перелік яких наведено в додатку до цієї постанови, та фінансових установ:
1) дозволити резидентам здійснювати погашення кредитів, позик (фінансової допомоги) в іноземній валюті за договорами з нерезидентами, у тому числі в разі укладання додаткових угод до кредитних договорів, не раніше строку, передбаченого договорами. Зазначена вимога поширюється на випадки дострокового виконання резидентом-позичальником зобов’язань як за основною сумою кредиту/позики, так і за іншими платежами, установленими договором кредитування (позики, фінансової допомоги);
2) за дорученням фізичних осіб за межі України здійснюються перекази іноземної валюти за поточними валютними неторговельними операціями:
без підтвердних документів з поточного рахунку в іноземній валюті або без його відкриття – на суму, що в еквіваленті не перевищує 15 000 гривень на місяць. Фізичні особи-нерезиденти здійснюють такі перекази на підставі підтвердних документів;
на підставі підтвердних документів виключно з поточного рахунку в іноземній валюті – на суму, що в еквіваленті перевищує 15 000 гривень, але не більше, ніж 150 000 гривень на місяць.
Зазначені вимоги не поширюються на:
оплату витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також на оплату витрат на транспортування хворих;
оплату витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);
перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;
перекази, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання.
оплату витрат на навчання;
перекази коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні, пенсії, аліменти;
3) зобов’язати уповноважені банки для здійснення купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв) попередньо зараховувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2900 “Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку” (далі – рахунок 2900). Із цього рахунку кошти можуть бути перераховані для купівлі іноземної валюти не раніше третього операційного дня після дня зарахування гривень на цей рахунок, а починаючи з 01 квітня 2014 року – не раніше другого операційного дня після дня зарахування гривень на цей рахунок.
Уповноважений банк перераховує на рахунок 2900 такий обсяг коштів у гривнях, що достатній для здійснення операцій з купівлі зазначеного в заяві обсягу іноземної валюти, перерахованого за курсом гривні до іноземної валюти в день зарахування коштів у гривнях на рахунок 2900, але не нижче, ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, установлений Національним банком України на цей день.
У разі зміни курсу іноземної валюти в день здійснення операції з купівлі іноземної валюти уповноваженим банкам дозволяється додатково зараховувати кошти в гривнях на рахунок 2900 у сумі, що не вистачає для виконання заявки клієнта на купівлю іноземної валюти. Коли клієнт не має можливості перерахувати додаткову суму гривні на купівлю іноземної валюти та згоден на придбання меншої суми іноземної валюти, банк здійснює купівлю іноземної валюти, меншу ніж вказана в заявці на купівлю іноземної валюти.
Уповноважений банк має забезпечити неухильне дотримання вимог цього підпункту. У зв’язку з цим банки мають відмовляти клієнтам у кредитуванні (авансуванні) в іноземній валюті, якщо такі кошти залучаються для оплати зобов’язань клієнта в іноземній валюті з метою уникнення виконання вимоги цього підпункту.
Вимоги цього підпункту не поширюються на операції з купівлі іноземної валюти з метою сплати процентів за кредитними договорами в іноземній валюті;
4) уповноважені банки здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України відповідно до нормативно-правового акту Національного банку України, що регулює порядок та умови торгівлі іноземною валютою. Операції без поставки валют забороняються;
5) дозволити здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 15 000 гривень в межах однієї банківської установи;
6) дозволити купівлю готівкової іноземної валюти у фізичних осіб у сумі, що в еквіваленті не перевищує 150 000 гривень, без пред’явлення документів, що посвідчують особу;
7) уповноважені банки зобов’язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України та не допускати обмежень щодо переказу коштів в іноземній валюті, що належать клієнтам, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Зазначена вимога поширюється на видачу (отримання) готівкових коштів як в межах України, так і за її межами, незалежно від кількості рахунків клієнта в одному банку.
Вимоги цього підпункту не поширюються на дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні, міжнародні фінансові організації, представництва міжнародних фінансових організацій та їх співробітників, якщо вони не є громадянами України або не проживають в ній постійно та акредитовані Міністерством закордонних справ України.
8) призупинити випуск банками ощадних (депозитних) сертифікатів. Погашення раніше випущених ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється виключно шляхом перерахування коштів на рахунок власника сертифіката або його пред’явника;
9) уповноважені банки мають право достроково повертати вклади, залучені в іноземній валюті за всіма типами договорів, та достроково погашати ощадні (депозитні) сертифікати, номіновані в іноземній валюті, у національній валюті за курсом купівлі іноземної валюти уповноваженого банку на день проведення операції.
2. Інші нормативно-правові акти Національного банку України діють в частині, що не суперечить вимогам цієї постанови.
3. Визнати такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 06 лютого 2014 року № 49 “Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій” (із змінами).
4. Постанова набирає чинності з 28 березня 2014 року та діє до 01 травня 2014 року.
5. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.
Голова С. І. Кубів
Себастьян Перейро
торговець чорним деревом
Re: Нац Банк
НБУ изменил порядок определения курса гривны
Официальный курс будут публиковать ежедневно после 12:00.
Национальный банк с 4 апреля меняет порядок расчета официального курса гривны. Теперь его будут устанавливать на текущий день, а не на следующий, а действовать он будет до следующего пересмотра.
Раньше курсы валют и банковских металлов начинали действовать со следующего дня после утверждения, сообщает пресс-служба НБУ.
Кроме того, теперь курс к доллару будет устанавливаться ровно на уровне средневзвешенного рыночного курса на межбанке, без предусмотренных раньше возможных отклонений плюс/минус 2%. НБУ устанавливает такой курс уже почти два месяца, но только сейчас это определено на нормативном уровне.
Курс к другим иностранным валютам и курс банковских металлов будут определять на основании их котировок на международных рынках и официального курса гривны к доллару США.
Официальный курс гривны планируют публиковать в будни после 12:00.
НБУ изменил порядок определения курса гривны
Официальный курс будут публиковать ежедневно после 12:00.
Национальный банк с 4 апреля меняет порядок расчета официального курса гривны. Теперь его будут устанавливать на текущий день, а не на следующий, а действовать он будет до следующего пересмотра.
Раньше курсы валют и банковских металлов начинали действовать со следующего дня после утверждения, сообщает пресс-служба НБУ.
Кроме того, теперь курс к доллару будет устанавливаться ровно на уровне средневзвешенного рыночного курса на межбанке, без предусмотренных раньше возможных отклонений плюс/минус 2%. НБУ устанавливает такой курс уже почти два месяца, но только сейчас это определено на нормативном уровне.
Курс к другим иностранным валютам и курс банковских металлов будут определять на основании их котировок на международных рынках и официального курса гривны к доллару США.
Официальный курс гривны планируют публиковать в будни после 12:00.
Себастьян Перейро
торговець чорним деревом
Re: Нац Банк
Система межбанковских электронных платежей в Украине. Как это работает.
http://habrahabr.ru/post/218177/
Система межбанковских электронных платежей в Украине. Как это работает.
http://habrahabr.ru/post/218177/
Re: Нац Банк
Я думал, оно давно сдохло в начале 2000-х вместе с диалапом... По сравнению с этой нацбанковской системой все еще сырые, сделанные энтузиастами на коленке биткоин и некст-подобные системы - просто вершина совершенства.
Re: Нац Банк
Статья познавательная, но неполная.
В СЭП есть и непакетный режим реального времени, только стоимость его дороже. А так как большинство платежей являются не срочными - то большая часть платежей проводится именно пакетами.
Статья познавательная, но неполная.
В СЭП есть и непакетный режим реального времени, только стоимость его дороже. А так как большинство платежей являются не срочными - то большая часть платежей проводится именно пакетами.
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
Re: Нац Банк
ССП (СТП на державній мові). Вошло в состав СЭП-2 в ноябре аж 2006 года. А вообще авторы хабрахабровской статьи хотя бы в книжку по банковским АБС заглянули бы для начала, что ли. Или в подшивку "Вісника НБУ" за соответствующие годы (есть в свободном доступе на сайте НБУ) - там с конца 90-х регулярно появлялись обзорные статьи о развитии и статистике использования СЭП (затем СЭП-2), о моделях работы КБ с НБУ и т.п.
- Реєстрація
- 31.03.10
- Місто
- Кропивницький
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
Re: Нац Банк
(не говоря уже о РФ). А сейчас - и тем паче (и никакие исторические "рудименты" в структуре файлов начальных и ответных платежных документов тому не помеха).
Ее там и не было с самого начала - даже на первом этапе по скорости осуществления платежей (и, т.о., числу оборотов денег за операционный день) СЭП была на голову выше многих европейских систем
(не говоря уже о РФ). А сейчас - и тем паче (и никакие исторические "рудименты" в структуре файлов начальных и ответных платежных документов тому не помеха).
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
Re: Нац Банк
Если клиент работает с банком не через операциониста, а через систему Клиент-Банк, то технология все равно схожая - без одобрения (подписи) операциониста присланная им пачка платежей все равно автоматом не уйдет. Но сам клиент может слать свои платежки хоть ночью
(у меня лично в практике был такой случай с одним "торопыгой", к-рый полагал, что СЭП работает круглосуточно).
Вольности в этой "кухне" могли быть в нек-рых пределах в начале - когда для телекоммуникации между банком и СЭПом использовались не только "кошерная" ProCarry, но и альтернативы - TCP Foss и т.п. Но это было давно. Были интересные системы донецкого "разлива" - но унификация со стороны НБУ сделала свое дело.
Грубо говоря, в отличие от SWIFTа, к-рый выступает в основном как международный финансовый "транспорт", не налагающий никаких строгих ограничений на АБС конкретного банка - внутриукраинская СЭП более требовательна к АБС (и в т.ч. к ОДБ, к-рый ранее подлежал сертификации со стороны НБУ).
В любом случае, на середину 90-х ни у кого в СНГ не было и близко аналога нашей СЭП (у тех же белорусов появилось и позже, и хуже - при меньших размерах территории). С 2006 года, в рамках СЭП-2, структура была усовершенствована: функционал АРМ-2 в РРП (региональные расчетные палаты) был урезан, сокращены модели взаимодействия банков с НБУ (упор был сделан на централизацию платежей для многофилиальных и т.п. банков), запущен на полную онлайн (СТП в рамках 8-й модели). Короче, система стала более гибкой для банков.
PS. Тут есть одна хитрость, не принципиальная для понимания, связанная с тем, что уже лет как с 10 с гаком практически все банки перешли на модели обслуживания в СЭП, не преусматривающие наличия у их филиалов собственных МФО (типа 305727 - вместо единого 305299) и АРМ-3. Иными словами, скорость прохождения платежей в системных банках (типа Привата и пр. монстров) сильно зависит от пропускной способности внутренней платежной системы.
Был в теме - до 2001 года (частично - до 2012-го). Если кратко: между СЭП (СЭП-2) и комплексом ОДБ ("Операционный день банка" - в каждом КБ может быть свой уникальный) существует стандартная программно-техническая "прокладка" в виде комплекса АРМ-3 (АРМ-НБУ). Софт - нацбанковский; требования к железу и его физическому размещению - регламентируются Нацбанком. Операционисты (в разных банках именуются по-разному) в пределах функционала своих АРМов готовят/проводят (в т.ч.) платежи от юрлиц (как внутрибанковские, так и начальные). Из ОДБ через службу МФО (или ее аналог) - короче, там где АРМ-3 - уходят в СЭП шифрованные файлы типа А (для начальных платежей), на к-рые в обязательном порядке должны придти файлы типа Т (квитанции о получении). Если клиенту-юрику на счет поступают из другого банка деньги, то из СЭПа приходит файл типа B (по получении к-рого банк, в свою очередь, также формирует файл-квитанцию). Этих служебных файлов, пересылаемых/принимаемых посредством СЭП, несколько типов - в т.ч. и выписки по корсчету банка, и сугубо технологические файлы.
Если клиент работает с банком не через операциониста, а через систему Клиент-Банк, то технология все равно схожая - без одобрения (подписи) операциониста присланная им пачка платежей все равно автоматом не уйдет. Но сам клиент может слать свои платежки хоть ночью
(у меня лично в практике был такой случай с одним "торопыгой", к-рый полагал, что СЭП работает круглосуточно).
Вольности в этой "кухне" могли быть в нек-рых пределах в начале - когда для телекоммуникации между банком и СЭПом использовались не только "кошерная" ProCarry, но и альтернативы - TCP Foss и т.п. Но это было давно. Были интересные системы донецкого "разлива" - но унификация со стороны НБУ сделала свое дело.
Грубо говоря, в отличие от SWIFTа, к-рый выступает в основном как международный финансовый "транспорт", не налагающий никаких строгих ограничений на АБС конкретного банка - внутриукраинская СЭП более требовательна к АБС (и в т.ч. к ОДБ, к-рый ранее подлежал сертификации со стороны НБУ).
В любом случае, на середину 90-х ни у кого в СНГ не было и близко аналога нашей СЭП (у тех же белорусов появилось и позже, и хуже - при меньших размерах территории). С 2006 года, в рамках СЭП-2, структура была усовершенствована: функционал АРМ-2 в РРП (региональные расчетные палаты) был урезан, сокращены модели взаимодействия банков с НБУ (упор был сделан на централизацию платежей для многофилиальных и т.п. банков), запущен на полную онлайн (СТП в рамках 8-й модели). Короче, система стала более гибкой для банков.
PS. Тут есть одна хитрость, не принципиальная для понимания, связанная с тем, что уже лет как с 10 с гаком практически все банки перешли на модели обслуживания в СЭП, не преусматривающие наличия у их филиалов собственных МФО (типа 305727 - вместо единого 305299) и АРМ-3. Иными словами, скорость прохождения платежей в системных банках (типа Привата и пр. монстров) сильно зависит от пропускной способности внутренней платежной системы.
Re: Нац Банк
Ну тут можно уточнить, что отдельные платежи, например налоги, в некоторых банках в ИБ подписываются автоматически, без операциониста.
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
Re: Нац Банк
Не спорю - все зависит от конкретной АБС банка - и от степени доверия клиенту (в т.ч. и желанию перебросить на него риски от неверно заполненных платежек). Где-то и до сих пор приходят бухгалтеры-"многостаночники" с кипой платежек чуть ли не на промокашках корявым почерком.
Паук, та ну, все дуже просто, без головняку. Да, софт под віндовс, але від НБУ до комунікацій немає певних вимог, лише рекомендації. Можуть використовуватись хоч модеми на аналогових лініях від 12к. Мало того у РРП Києва є свій модемний резервний пул на 60 чи 90 ліній.
Добавлено через 1 минуту
Обслуговувати АРМ2 може навіть школяр.
Добавлено через 1 минуту
Обслуговувати АРМ2 може навіть школяр.
Останнє редагування:
Tsa, понимашь ли, кроме поддержания в рабочем состоянии есть еще куча процедур... Резервирование например, бекапы...
У нас были две хьюлитовские консервы, с правильным железом и софтом, где крутился одб, кб и прочая банковская фигня (филиал был балансовый со своим мфо). Так вот, мало того, что в каждом сервере резервировалось все, что можно, второй серв был зеркалом первого, и автоматом поднимался при падении основного. + были ежедневные бекапы на стример. Это все выполнялось автоматически.
А для сэп приходилось держать 2 идентичных виндовых системника, и с одного на второй руками делали образ системы
У нас были две хьюлитовские консервы, с правильным железом и софтом, где крутился одб, кб и прочая банковская фигня (филиал был балансовый со своим мфо). Так вот, мало того, что в каждом сервере резервировалось все, что можно, второй серв был зеркалом первого, и автоматом поднимался при падении основного. + были ежедневные бекапы на стример. Это все выполнялось автоматически.
А для сэп приходилось держать 2 идентичных виндовых системника, и с одного на второй руками делали образ системы