Це, до речі, теж радянська «милиця», коли містянин не міг просто, як зараз, в будь-який день року купити достатньо дешеву і/чи якісну городину в супермаркеті. І мусив працювати весь рік на державу, а ще трохи у вихідні селянином на себе. В 90-х замість дефіциту багатьох спіткала бідність, тому сенс городництва був може ще й більший. А вже з 2000-х особливого сенсу в цьому вже немає (хоча, як виявилось, в умовах війни свій город зовсім не завадить).ані соціуму, який, умовно на травневі їде саджати картоплю