Деталізація за напрямками
Розбудова мережі та перехід до 900 МГц
Влучне питання щодо 900 МГц. Щоб розпочати роботу в цьому діапазоні, ми з іншими операторами повинні були провести рефармінг частот. Процедура ця розпочалась на Заході України, я цей регіон називаю «королівство Київстар», тому що в тій частині України «синій» оператор – беззаперечний лідер ринку протягом останніх 10-15 років. Як зазначив у власному повідомленні в мережі
Фейсбук колишній президент компанії «Київстар» Петро Чернишов: «Якщо абонент найбільш популярного оператора захоче піти до іншого, особливо в регіоні, де більшість населення підключені саме до найбільш популярного оператора, він стикається з реальністю вартості дзвінків з однієї мережі на іншу». Така ситуація в Україні сталась через так званий «клубний ефект» та ставки інтерконекту. Виходячи з цього, ми знали, коли ми реалізуємо проект в 900МГц, у нас буде мало шансів, що до нас приєднається велика кількість нових абонентів в конкретному регіоні. Але по мірі просування рефармінгу на Схід ми все більше включалися в процес (наразі рефармінг вже завершився, прим.ред.).
З самого початку проєкту мені не дає спокою одне питанням: «Чому ніхто в державі не замислювався над тим, що величезні компанії, які заробили на українському ринку мільярди гривень за останні 15 років, не робили інвестиції в сільську місцевість і не працювали над створенням сприятливих умов для цього процесу? Тому, коли великі оператори показують бурхливу діяльність і намагаються щось робити, я завжди питаю: «А де ви раніше були, хлопці»?
Щодо моєї позиції, цілком підтримую цю ініціативу, проект мені дуже подобається. Добре, що теперішній український Уряд взяв на себе ініціативу щодо впровадження мобільного зв’язку в сільських регіонах і є драйвером подолання цифрового розриву. Я вірю, що різниця між містом і селом в плані доступу до цифрових послуг та сервісів не тільки скоротиться, але й зникне як явище.
Інтернет в метрополітені
Інтернет в київському метрополітені і доступ до мережі 4G – це ще одна хороша історія з 2020 року. І повірте мені, жодні гроші, жодні інвестиції не такі великі, як та кількість роботи і часу, які були витрачені задля подолання бюрократичних перепон та в боротьбі з бюрократичною машиною на шляху до реалізації проєкту. Я пам’ятаю як на зустрічі з керманичем Києва паном Віталієм Кличко я казав, що багато де в світі в метрополітені люди користуються 4G, передачею голосу та даних. В Києві, столиці найбільшої країни Європи, існувала монополія на інфраструктуру, і ми не могли розмістити наше обладнання. Я ще й досі вважаю, що доступ до мобільного, до широкосмугового інтернету – є одними с основних прав людини. Тому ми, представники трьох мобільних операторів, були раді надати мешканцям столиці таку можливість.
Під час Майдану гідності було гасло «Свобода – це наша релігія». Це гасло одне з фундаментальних правил нашої компанії. Ми натхненні цим лозунгом, і тому боремось за свободу і право всіх людей мати доступ до мережі інтернет. Ми будемо боротись щоб чим далі цей ринок ставав відкритішим, конкурентоздатнішим. В кінцевому результаті виграють користувачі, громадяни України.
Результати від MNP
Насправді, ми зараз оператор №1 за кількістю перенесених до нас номерів. Але якщо ми порівняємо кількість абонентів, які скористувались послугою MNP з загальною базою мобільних абонентів в Україні, то ця цифра незначна. Причина – недосконала процедура та методологія перенесення. Коли ви захочете змінити оператора, що обслуговує ваш номер, вам в першу чергу потрібно звернутись до вашого поточного оператора, і ваш оператор зробить все можливе, щоб ви від нього не пішли.
В країнах Європи така послуга доступна вже близько 15 років. В Україні діалог про реальне впровадження, а не просто розмови, почались через 10 років, після того, як в Європі мобільні оператори не прив’язували абонента до себе номером. Тому ми і хочемо налаштувати цю систему, щоб вона працювала так як потрібно, і вигравав завжди абонент. Якщо людина хоче змінити оператора зв’язку, вона в першу чергу повинна звернутись до нового оператора, де їй не скажуть, що відсутня технічна можливість, або процес перенесення номеру займає від 3 до 6 місяців. Наша команда спеціалістів готова перенести номер набагато швидше. Для мене MNP – це демократія на ринку мобільних операторів, користувачі мають право голосувати гривнею за того оператора, який їм до вподоби. І якщо хтось блокує цей процес – значить, що він не поважає права людей на вільний вибір. Можна блокувати і надалі цей процес, але я впевнений, що рано чи пізно він відбудеться, тому що свободу неможливо спинити.
Назвіть розмір інвестицій в мережу lifecell в 2020?
Як я вже говорив, фінальні показники нашого фінансового звіту ми публічно презентуємо в лютому місяці. За останній квартал 2020 року інвестиції зросли, і скоро ми побачимо остаточні цифри, але в будь-якому випадку, інвестиції в 2020 році були не менші за 2 млрд. гривень.
Якщо ви подивитися на показники інших операторів, то я можу запевнити, що ми єдиний оператор, який інвестує так багато своїх доходів в країну. І важливо дивитись не на суму інвестицій, а на суму реінвестицій.
Який показник ARPU в мережі lifecell?
В 2019 році показник ARPU був найвищий, зараз якщо я не помиляюсь, у «Київстар» – 78,5 гривень на місяць з абонента, у «Водафон» – 79,1 гривень, у нас – 76,3 грн.
Порівняно з європейськими країнами показник APRU є дуже низьким, хоча насправді витрати на будівництво мережі, базової станції – однакові що для Європи, що для України. І відповідно, у нас дуже різна рентабельність бізнесу. Це призводить то того, що новітні технології і нововведення впроваджуються в Україні з великою затримкою.
Шерінг інфраструктури для оператора – канібалізм або справедливий розвиток ринку?
Насправді, тут важко казати про розвиток, особисто я його не бачу в плані великої різниці між тим що було і як сталось. Можливо ситуація покращиться з впровадженням 900 МГц, але наразі тут дуже слабка конкуренція і повільні темпи розвитку. Між операторами дійсно було підписано Меморандум, але в ньому дуже багато різних умов і вимог, як то однакова сума інвестицій, без визначення кількості абонентів чи доходів.
Технологічна нейтральність – міф або реальність для України?
Якщо Уряд України хоче якнайшвидше отримати максимальне покриття території країни мобільним зв’язком і широкосмуговим інтернетом, то повинен допомогти операторам і надати їм можливість розгортати мережі із використанням частот, які хоче і може використовувати безпосередньо оператор в конкретній точці. Тому що за ці частоти оператор вже сплатив державі кошти у вигляді ліцезнійних зборів.
Наприклад, раніше ми платили купу грошей за розгортання мережі 3G, потім на тендері викупили нові частоти для розгортання 4G. Ми хочемо використовувати ресурси і технології ефективно. І очікуємо на взаємність.
Приклад – побудова мережі на частотах 900 МГц в сільській місцевості. Для того щоб покрити цю територію, маленькі міста, села і селища – нам потрібно використовувати башти висотою 50 – 70 метрів. Якщо нам поталанить, ми отримаємо всі дозволи і побудуємо щоглу і базову станцію десь посеред поля за 10 місяців, якщо застрягнемо в бюрократії – від 14 до 20 місяців. Я підштовхую і закликаю Уряд України до реформ, щоб спростити строки процесів та прискорити результат в якому зацікавлені не тільки ми, але й Уряд, Міністерство цифрової трансформації та всі українці.
Аналогічна ситуація з рентною платою за частотний ресурс. Нас вимагають витрачати мільйони доларів на обладнання і будівництво, паралельно з нас беруть великі кошти за використання радіочастотного ресурсу за який ми сплатили ліцензійний збір.
Окремо вже йдуть розмови про цифровий дивіденд і вивільнення частотного ресурсу від цифрового телебачення. І тут знову виникає питання: хто заплатить за частоти ліцензійний збір, куди закладені суми на конверсію та вивільнення цих частот від телебачення та спец користувачів? Адже за моєю скромною думкою, країна може надати частоти безкоштовно за умови розбудови мережі в зрозумілі строки.
Уряд намагається наповнити бюджет в будь-який законний і можливий спосіб – це їх право і зобов’язання. Нічого не маю проти, але ситуацію повинна бути справедливою, і правила гри однакові для всіх. Невже немає альтернативних джерел? В Україну завозяться мобільні телефони тисячами, за які не платяться жодні податки. А могли б сплачуватись і наповнювати бюджет. І це чесно та справедливо, як приклад.
Які послуги затребувані абонентами?
Найбільшою популярністю зараз користується передача даних та відео, розважальні сервіси, додатки, які полегшують життя людей. Впровадження 4G надало можливості людям зі смартфоном в руках отримувати ті самі блага, що і людям з персональними комп’ютерами. В Україні дійсно відбувається цифровізація та діджиталізація життя. Зокрема, хочу відмітити застосунок «Дія», який набув неабиякої популярності. Під час пандемії особливого значення набуває онлайн освіта та телемедицина. Хоча, на жаль я не бачу щоб Уряд розробив та впровадив загальнонаціональну політику доступу до онлайн освіти школярам та студентам, бо це неабияк важливо для розвитку країни, держави, суспільства. Ця робота робиться, але в більшості випадків на регіональних рівнях, а не загальнонаціональному.
В яких послугах чи сервісах ви бачите для себе прибуток в майбутньому?
З радістю хотів би знати, які продукти чи послуги будуть приносити найбільші прибутки в Україні, але нажаль у мене немає відповіді. Основні прибутки ми генеруємо на послугах передачі даних. Що стосується Інтернету речей чи інших способів застосування можливостей мереж 4G, то такі послуги поки що недостатньо поширені, тому і доля прибутків не надто помітна.
Майбутнє телеком-ринку в сегментах: IOT, SAAS, security?
Насправді, ми хочемо бути в топі усіх цих напрямків. У нас вже є відповідні команди, які займаються розробкою кожного із цих напрямків, і Інтернету речей і безпеки в Інтернеті, і сервісів програмного забезпечення, тому я вважаю, що ми будемо робити все можливе, для того щоб бути в топі. Ми – найменший і наймолодший оператор в Україні і саме тому, ми дуже інноваційні, нам потрібно бігти швидше за всіх, в той час, як інші компанії просто йдуть, якщо використовувати таку метафору. Кожен з цих напрямків перспективний для телеком-оператора і має майбутнє.
Контент-послуги: мобільні оператори vs МінЦифра vs НКРЗІ. Хто правий?
Хочу сказати, що ми безперечно праві, і я поясню чому. Раніше дійсно була така ситуація, коли користувачі могли не знати на які сервіси вони підписуються (непідтверджена підписка Single Opt-in), і відповідно, витрачали на це гроші. Наприклад, випадково підписались. Але як тільки ми отримували скаргу чи помічали таку підписку – ми одразу її блокували, скасовували додаткові витрати користувачів. Захищали наших абонентів від незапланованих і невиправданих витрат.
Все що хоче зараз зробити Уряд в особах МінЦифри та НКРЗІ – ще більше ускладнити нашу роботу, послугу, яка мала назву «opt-in» зробити подвійною. Хоча, насправді, це не принесе ніяких переваг для споживачів.
Які плани компанії щодо розвитку дротового доступу до мережі інтернет?
В нашій дорожній карті такі плани є. «lifecell» має бути присутнім на ринку фіксованого доступу до мережі інтернет. Наразі ринок телеком-доступу знаходиться у фазі «червоний океан» і ми приглядаємось до нього. Не обов’язково ми будемо купувати місцевих операторів, щоб скористатись їх інфраструктурою. Ми не відмовляємось від моделі розбудови власної мережі, щоб відрізнятись від вже присутніх на ринку гравців технологічно і сервісами.
З багатьма інтернет-провайдерами («Воля», «Ланет», «Фрінет», «МакЛаут»…) у нас є спільні проекти щодо продажу бандлу в їх мережах «ШПД+мобільний зв’язок». Можливо за результатами цих колаборацій в майбутньому з’являться віртуальні мобільні оператори на базі мережі lifecell. В нашій стратегії записані і такі варіанти розвитку подій.
Щодо входження в ринок широкосмугового доступу – ми все ще вивчаємо цей напрямок і відкриті до діалогу та співпраці.
Ініціатива МінЦифри щодо подолання цифрового розриву
Ініціатива дійсно чудова. Але ще на самому початку цього проєкту я казав, що ми могли б його реалізувати в інший спосіб. Як ви знаєте, в рамках проєкту оператори повинні покрити інтернетом невеличкі міста, села і селища, де мешкають 1-2 тисячі жителів чи ще менше. І як я казав раніше, жоден з операторів не інвестував в покриття сільської місцевості. Тому для покриття таких регіонів – треба подбати про шерінг інфраструктури чи шерінг інвестицій. Таким чином, завдяки спільним витратам різних операторів, ми могли б витратити менше і покрити майже всю територію країни.
Але натомість, Уряд змусив мобільних операторів побудувати три паралельні мережі. І такі інвестиції стали недоцільними та нерентабельними. Вирішенням проблеми могло би стати створення Фонду з надання універсальних послуг. В світі є давня практика – оператори платять щороку 1% від прибутків до таких фондів, а уряд використовує кошти для покриття непокритих територій.
Є ще один приклад. Уряд, використовуючи гроші такого Фонду проводить тендер на будівництво веж, базових станцій в таких районах і потім здає їх в оренду операторам.
Насправді, проект вже почався, ми всі в ньому. Все що я розповідаю – мої думки, не впевнений, що ми можемо вплинути і змінити процес. Я в індустріі більше 20 років, тому вражаю, що маю право на думку, і деякі речі я робив би по-іншому, виходячи з моєї експертизи.
Але все ж я за покриття 100% території України зв’язком, найвіддаленіших куточків і підтримую будь-які ініціативи Кабінету Міністрів України, Міністерства цифрової трансформації, НКРЗІ.
Чи доречне впровадження 5G в Україні?
Відтоді, як почали впроваджувати зв’язок четвертого покоління 4G, багато хто розпочинав розпитувати про 5G. І я завжди задаю одне й те ж саме запитання: «Що ви очікуєте від 5G?» Зазвичай зрозумілої відповіді не отримую. 5-те покоління – це нова трендова і хайпова тема, про яку багато говорять, але мало хто розуміється на ній.
Якщо Уряд веде розмови про 5G, то має взяти на себе ініціативу з розробки стратегії і досконально ринку пояснити навіщо нам зв’язок 5-го покоління? Одна справа інформаційні кампанії про необхідність 5G, інша справа обґрунтування фінансові, економічні та політичні, як використовувати цю технологію в українських реаліях і в яких галузях. Тому що 5G – це в першу чергу рішення для промисловості, сільського господарства, медицини, логістики та автономних засобів пересування в транспортному секторі, інтернету речей. А якщо на 5G переходити щоб швидше завантажувати кіно, то я впевнений, що в цьому переході поки що немає жодного сенсу.