Реєстрація
07.11.07
Місто
Киев
Причина: Валютні перекази в межах України
Останнє редагування модератором:

drmz

маниакально-депрессивный стэндап
Реєстрація
13.03.09
Місто
Гуляйполе
Mac_, как минимум теперь понятно, за чей счет пикничек (опрос про свободные экономические зоны ордило) и как мы выходим с 25,5грн/$ на 32.
 

debugger

Moderator
Команда форуму
Реєстрація
27.02.09
Місто
Киев
Бывает, законов физики никаких не нарушает.
Бумажные листы с водяными знаками и лента с голограммой тоже подлежат строгому учёту, так что злоупотребления (кроме как продать выше номинала бонистам) маловероятны.
А автор видео не менее находчив, растянуть секунд 10 новости до 20 минут.
Помню, пару месяцев назад у нумизматов была такая же буря в стакане, когда продавали наборы роликов монет разных номиналов и начали попадаться наборы с монетками с годом, который раньше никто на этом номинале не встречал.
 
  • Wow
Реакції: drmz
Реєстрація
06.04.09
Місто
Київ
Телефон
Samsung Galaxy S22Ultra

"Фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісії заборонено Законом про Національний банк. Це стаття 54, пункт 2. Я настільки часто цю статтю цитую, що дуже добре пам’ятаю її номер та назву. Більше того: згідно з цією статтею, там заборонене не тільки пряме фінансування дефіциту державного бюджету, а з використанням будь-яких державних структур. Тому немає підстав для розмов, що Національний банк України буде друкувати гроші з метою фінансування дефіциту бюджету. Ні", - сказав Шевченко.
 
Реєстрація
05.07.18
Місто
Бровари
А до чого тут ОТП? Це ж банк з іноземним капіталом та держава не має, начебто, частки у його власності.
Це через те, що він системно важливий? Чи НБУ погоджує усіх голів? І що, якщо НБУ не погодить?...😲
 

debugger

Moderator
Команда форуму
Реєстрація
27.02.09
Місто
Киев
Сьогодні, 4 листопада, розпочинається робота над Національною стратегією фінансової інклюзії в Україні, ініційована Національним банком України та Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), яка є частиною Групи Світового банку. Цей проєкт реалізовується в партнерстві та за фінансування Державного секретаріату економічних справ Швейцарії (SECO) та Фонду ефективного корпоративного управління уряду Великої Британії в Україні (GGF).

Національна стратегія з підвищення фінансової інклюзії покликана вирішити ряд проблемних питань. Сьогодні чимало громадян в Україні досі не мають рахунків у фінансових установах, не заощаджують кошти та не користуються кредитами. Також українці досі часто використовують платіжні картки просто для зняття готівки в банкоматі, а не для зручних безготівкових платежів.

Більша залученість до фінансової системи та активніше користування послугами, зокрема депозитами, послугами з переказу коштів, кредитування, страхування тощо, дозволять громадянам задовольнити свої потреби та в кінцевому підсумку поліпшити власний добробут.

"Наша ціль – максимальний доступ до фінансових послуг та продуктів для всіх українців. Ми не маємо права нікого залишити за бортом. Від наших спільних зусиль сьогодні залежить, у якій країні ми будемо жити в майбутньому: комфортній, фінансово інклюзивній та сучасній чи в такій, де велика частина населення по суті перебуває поза фінансовою системою країни", – зазначив Голова Національного банку України Кирило Шевченко.

"Реалізація якісно спланованої та продуманої стратегії фінансової інклюзії допоможе Україні збільшити доступ до фінансових послуг. Це має величезне значення, особливо зараз, враховуючи економічну кризу, спричинену пандемією, – сказав Джейсон Пеллмар, Керівник регіонального офісу IFC в Україні, Білорусі та Молдови. – Це завдання є основою нашого стратегічного партнерства з Національним банком України та нашої спільної мети зміцнити фінансову системи країни, і утвердити довіру до фінансового сектору".

Серед змін, які повинна втілити Національна стратегія фінансової інклюзії в Україні:

  • забезпечити фізичний чи дистанційний доступ до фінансових послуг для усіх громадян, у тому числі й для жителів сільських та важкодоступних регіонів;
  • сприяти розвитку дистанційних каналів обслуговування клієнтів та нових фінансових послуг;
  • покращити якість фінансових послуг через посилення захисту прав споживачів фінансових установ;
  • підвищити фінансову грамотність громадян;
  • сприяти розвитку базових фінансових послуг – депозити, кредитування та страхування.
Проблему низької залученості громадян до фінансової системи неможливо вирішити без системної роботи та участі широкого кола партнерів. Тому профільні міністерства, фінансові регулятори, міжнародні партнери, представники банків, небанківських установ, а також бізнесу долучилися до розроблення та втілення стратегії спільно з Національним банком та IFC.

Довідково
Про IFC
IFC, підрозділ Групи Світового банку, є найбільшим глобальним інститутом розвитку, діяльність якого сфокусована на приватному секторі ринків, що формуються. IFC працює в понад 100 країн, використовуючи власний капітал, експертизу та вплив для створення ринків та можливостей у країнах, що розвиваються. У 2020 фінансовому році IFC інвестовано $22 мільярди в приватні компанії та фінансові інститути країн, що розвиваються, що сприяло посиленню здатності приватного сектору подолати бідність та підвищити загальний добробут. Додаткова інформація: www.ifc.org.
Про Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO)
SECO – центр компетенції зі Швейцарії, який займається усіма основними питаннями економічної політики. Його зусилля спрямовані на досягнення сталого зростання та зменшення бідності в країнах-партнерах. Мета роботи центру – створення та поліпшення робочих місць, підтримка торгівлі та конкурентоспроможності, підтримка ефективних інститутів. Більше інформації – на www.seco-cooperation.admin.ch або www.eda.admin.ch/kyiv.
Про Фонд ефективного врядування Великої Британії в Україні
Головна мета роботи Фонду – забезпечити стійку основу для зростання економіки в країнах-партнерах за рахунок підтримання внутрішніх реформ, які зменшують корупцію; підтримати прозорі та підзвітні інституції, а також вибудувати відкриті інклюзивні економіки та суспільства. Більше інформації – на https://www.gov.uk/.
Про Національний банк
Підвищення фінансової інклюзії – один із пріоритетних напрямів роботи Національного банку упродовж наступних п’яти років. Це передбачено Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року. Серед пріоритетний завдань: підвищення доступності та рівня користування фінансовими послугами, посилення захисту прав споживачів та підвищення рівня фінансової грамотності громадян. Це сприятиме сталому та інклюзивному розвитку економіки України та підвищення добробуту громадян.
У Верховній Раді України зареєстрований законопроєкт № 4364 про платіжні послуги, що здатний суттєво осучаснити регулювання діяльності українського ринку платежів та переказу коштів.

"Цей законопроєкт на фінансовому ринку називають законопроєктом "про відкритий банкінг". Хоча він більше – про новий рівень платіжних послуг, про якість та орієнтацію на клієнта. Ми впевнені, що новий закон створить умови для подальшого розвитку платіжних продуктів, сервісів і послуг. На ринок зможуть вийти нові учасники, що сприятиме зростанню здорової конкуренції. Завдяки цьому клієнти зможуть отримати нові зручні послуги – якісніші та за вигіднішу ціну. Користувачі відчують також посилення захисту своїх прав та розширення власних можливостей", – підкреслив заступник Голови НБУ Олексій Шабан.

Ухвалення цього законопроєкту дозволить адаптувати законодавство України до законодавства ЄС, сформувавши правову основу для інтеграції українського платіжного ринку з європейським. Крім того, це сприятиме модернізації платіжного ринку України та створить підґрунтя для подальшого його розвитку.

Норми цього документа спрямовані на зміну застарілих підходів до правового регулювання платіжного ринку, розширення кола надавачів платіжних послуг та упорядкування їх діяльності на платіжному ринку, встановлення правил надання платіжних послуг в Україні та вимог до надавачів платіжних послуг, посилення захисту прав споживачів цих послуг, підвищення безпеки та ефективності надання платіжних послуг, сприяння інноваціям.

Нове регулювання платіжного ринку передбачає такі ключові зміни на ринку платіжних послуг:

  • існуватиме дев’ять платіжних послуг, з яких сім є фінансовими платіжними послугами, дві – нефінансовими; також буде визначене коло їх надавачів;
  • будуть установлені вимоги до авторизації надавачів платіжних послуг та запровадження, зокрема, можливості створення й діяльності малих платіжних установ зі спрощеними до них вимогами. Надавачі платіжних послуг набуватимуть статусу фінансових установ одночасно із правом на надання платіжних послуг;
  • небанківські фінансові установи зможуть здійснювати платіжні операції без обов’язкової участі в платіжних системах;
  • випускати електронні гроші та емітувати платіжні картки зможуть не лише банки, але й інші надавачі платіжних послуг, що отримали відповідну ліцензію;
  • визначатимуться повноваження Національного банку для створення регуляторної платформи для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, функціонування якої передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їх потреб;
  • з’явиться підґрунтя для запровадження "відкритого банкінгу" в платіжній інфраструктурі України;
  • буде визначено рахунки, які зможуть відкривати надавачі платіжних послуг для виконання платіжних операцій, зокрема з’явиться можливість відкриття та ведення небанківськими надавачами платіжних послуг платіжних рахунків;
  • умови надання платіжних послуг стануть прозорішими, а клієнти отримуватимуть більше інформації про них;
  • приділятиметься підвищена увага захисту прав користувачів, зокрема з метою мінімізації кібершахрайства, посилиться відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків тощо;
  • підвищаться вимоги до безпеки платіжних операцій, зокрема стосовно необхідності використання постачальниками платіжних послуг посиленої автентифікації користувачів у визначених випадках.

Довідково
Чинний закон про платіжні системи та переказ коштів в Україні, ухвалений ще в 2001 році, морально застарів. Він не відповідає вимогам сьогодення і кращим міжнародним практикам.
За цей час ринок платіжних послуг як в Україні, так і в цілому світі, зазнав значних технічних інновацій, що супроводжувалося появою нових видів послуг на ринку. Значна частина таких інноваційних платіжних послуг повністю або здебільшого перебувають поза межами регулювання діючого закону.
Тому Національний банк, залучивши зовнішніх експертів, розпочав у 2019 році підготовку нового законодавчого регулювання ринку платежів. У січні цього року законопроєкт був оприлюднений Національним банком для обговорення з учасниками платіжного ринку, в жовтні – фіналізований документ передано до Верховної Ради України.
Цей документ базується на сучасних вимогах та враховуватиме норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2), Директиви з електронних грошей (EMD).

Проєкт Закону України "Про платіжні послуги" pdf
Презентація до проєкту Закону України "Про платіжні послуги" pdf
Презентація "Реформування платіжного законодавства України: ПЗУ "Про платіжні послуги" pdf
Вроде бы и всякие хорошие вещи предлагают, а за уничтоженные одним постановлением карты-анонимки обидно.
Как и за отсутствие каких-либо поползновений в пользу легализации крипты.
 
  • Like
Реакції: drmz
Реєстрація
06.04.09
Місто
Київ
Телефон
Samsung Galaxy S22Ultra

Усі кошти отримали під ставку у 6%, свідчать дані НБУ.

Найбільшу суму отримав Укрексімбанк - 10,8 млрд грн на 5 років. Альфа-Банк отримав 2,8 млрд грн на 5 років, Акордбанк - 700 млн грн.

Великі суми на 5 років також отримали ТАСкомбанк (570 млн грн) та Банк Альянс (500 млн грн).

Рефінансування отримали:

  • Банк ¾ – 257 млн грн
  • Банк "Січ" – 250 млн грн
  • Перший інвестиційний банк – 185 млн грн
  • Банк "Львів" – 139 млн грн
  • Банк Кредит Дніпро – 115 млн грн
  • Індустріалбанк – 75 млн грн
  • Кристалбанк – 63 млн грн
  • Банк Авангард – 60 млн грн
  • Банк Грант – 46 млн грн
  • Піреус Банк МКБ – 40 млн грн
  • Банк "Глобус" – 19 млн грн.
 
  • Like
Реакції: idea
Реєстрація
05.07.18
Місто
Бровари
Беруть по 6, продають по 50.
У іншій гілці було питання, якщо зменшиться ставка інтерчейндж, на чому ж вони бідненькі зароблятимуть, ось і відповідь.
 
  • Like
Реакції: drmz
Реєстрація
04.11.08
Місто
Київ
Телефон
Huawei Nova 5T (KS & Vf)
Це через те, що він системно важливий? Чи НБУ погоджує усіх голів? І що, якщо НБУ не погодить?...😲
НБУ погоджує кандидатів Ради та Правління всіх банків. До погодження голова правління може бути лише в.о. Кандидат вступає на посаду тільки після погодження. У разі не погодження, банку необхідно шукати нового кандидата
 

debugger

Moderator
Команда форуму
Реєстрація
27.02.09
Місто
Киев
Среагировали на частные сувенирные жетоны, которые в соседней теме обсуждали:
 
Реєстрація
06.04.09
Місто
Київ
Телефон
Samsung Galaxy S22Ultra
Post automatically merged:

 
Останнє редагування:
Зверху