Причина: Валютні перекази в межах України
Останнє редагування модератором:
Національний банк України
- Автор теми Карманник
- Дата створення
Усі керівники Департаменту ліцензування НБУ звільняються через "централізацію прийняття рішень в одних руках"
"Ми відмовляємося відступати від принципів, бо розуміємо, до яких наслідків для країни це призведе".
Усі керівники Департаменту ліцензування Національного банку України подали заяви на звільнення. Директор департаменту Олександр Бевз у Facebook написав, що зараз продовження роботи не є можливим.
"Централізація прийняття рішень в одних руках, заміна колегіальності директивним прийняттям рішень, на нашу думку, неприпустимі в роботі Національного банку України", - заявив він.
За словами Бевза, критичними для його команди є такі речі:
- прозоре прийняття та своєчасне оформлення рішень
- незалежна робота колегіальних органів регулятора, в першу чергу, наглядових комітетів
- невтручання у наглядові процеси як ззовні, так і зсередини
- своєчасна і неупереджена комунікація регулятора з приводу його рішень
- автономія департаментів у формуванні своєї професійної позиції.
Крім Бевза, заяви на звільнення написали заступниця директора Катерина Жебанова, начальник управління ліцензування банків та кредитних спілок Дмитро Ткачук та його заступник Богдан Ільченко, начальник управління ліцензування страхових компаній Дмитро Смаль, начальник управління який відповідає за фінансові компанії та платіжні системи Вадим Романюк, заступник начальника експертно-аналітичного управління Дар'я Дашкевич та головні експерти цього управління .
"Наші повноваження пов’язані з критично важливою частиною роботи НБУ: доступ на ринок нових компаній, погодження керівників банків, дозволи на купівлю банків і фінансових компаній, а також злиття та поглинання, оцінка корпоративного управління та структур власності і багато іншого. Ми відмовляємося відступати від принципів, бо розуміємо, до яких наслідків для країни це призведе", - підсумував Бевз.
Департамент ліцензування НБУ забезпечує реалізацію функцій НБУ у сфері реєстрації та ліцензування банків, фінансових установ та інших юридичних осіб та здійснення ліцензійних, узгоджувальних та реєстраційних дій на платіжному ринку.
Рада в першому читанні підтримала підвищення гарантій за вкладами до 600 тисяч гривень
Депутати підтримали план входження Ощадбанку у ФГВФО.
Верховна Рада на пленарному засіданні у середу, 30 червня, проголосувала у першому читанні за підвищення державної гарантії за вкладами до 600 тисяч гривень.
Про це йдеться у законопроєкті №5542-1, який підтримали 235 народних депутатів.
Зараз державна гарантія за банківськими вкладами в Україні становить 200 тисяч гривень. Підтриманий Радою сценарій дасть змогу перейти до підвищення суми гарантованих державою вкладів до 600 тисяч гривень.
Цей же законопроєкт передбачає приєднання Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) що призведе до скасування 100%-ої гарантії на вклади населення в цьому банку.
Зараз Ощадбанк - єдиний укр
Клієнтоорієнтованість та підвищення якості платіжних послуг – у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про платіжні послуги
У Верховній Раді України зареєстрований законопроєкт № 4364 про платіжні послуги, що здатний суттєво осучаснити регулювання діяльності українського ринку платежів та переказу коштів. "Цей зако...bank.gov.ua
Небанківські картки, е-гроші і не тільки: Рада ухвалила закон про платіжні послуги
Верховна Рада ухвалила Закон "Про платіжні послуги". — Укрінформ.
www.ukrinform.ua
З НБУ пішов третій директор департаменту за добу
Олег Новаковський з 2017-го очолював Департамент супроводу кредитів.
НБУ підвищив облікову ставку з 7,5% до 8% через гірші прогнози інфляції
Пік інфляції прогнозують на осінь.
Національний банк у четвер, 22 липня, підвищив облікову ставку з 7,5% до 8% у зв'язку з високою інфляцією, темпи якої значно перевищили прогноз регулятора.
"У першому півріччі інфляція очікувано вийшла за межі цільового діапазону 5% ± 1 в. п., але відхилення було більшим, ніж передбачалося, через дію як тимчасових, так і фундаментальних факторів. У червні 2021 року споживча інфляція в річному вимірі залишилася на рівні попереднього місяця (9,5%), але була вищою за квітневий прогноз Національного банку (9,2%)", - сказано в повідомленні Нацбанку.
Найближчим часом рівень інфляції перевищить 10%, а за підсумками року становитиме 9,6%, хоча раніше прогнозувалося тільки 8,0%.
Регулятор підкреслив, що така динаміка пояснюється не лише тимчасовими факторами (зростанням світових цін на продовольство та енергоресурси), але й посиленням фундаментального інфляційного тиску. Базова інфляція у червні була на рівні 7,3% р/р та помітно перевищила квітневий прогноз (6,8% р/р) через високий споживчий попит та зростання виробничих витрат підприємств, у тому числі на оплату праці.
Наступний перегляд облікової ставки заплановано на 9 вересня, коли її може бути підвищено до 8,5%.
Нагадаємо, що з червня 2020 року до березня 2021 року облікова ставка в Україні знаходилася на рекордно низькому рівні 6,0%. На початку березня НБУ підвищив її до 6,5%, а у квітні - до 7,5%.
Нацбанк оцінив втрати ВВП від весняних локдаунів
Коронавірус відібрав у економіки 0,6 в.п. зростання.
Національний банк вважає, що весняні карантинні обмеження відняли від рівня реального ВВП України приблизно 0,6 відсоткового пункта. Нове посилення карантину є одним із ключових ризиків для макропорогнозу України.
Про це регулятор повідомив у четвер, 22 липня.
"Нові варіанти коронавірусу, зокрема "Дельта", швидко поширюються світом та можуть завдати нових втрат українській економіці. Водночас, за оцінками Національного банку, від'ємний внесок всіх карантинних обмежень, запроваджених у першому півріччі 2021 року, у річний реальний ВВП становив 0,6 в.п. На відміну від карантинних обмежень навесні минулого року, вони не мали стримуючого впливу на інфляцію насамперед через збереження стійкого споживчого попиту", - йдеться в повідомленні.
Національний банк підкреслив, що стійкий споживчий попит та сприятливі умови зовнішньої торгівлі компенсують втрати економіки України через посилення карантину взимку та навесні. Зважаючи на це, Національний банк зберіг прогноз зростання реального ВВП у 2021 році на рівні 3,8%. Надалі економіка зростатиме приблизно на 4,0% щороку.
НБУ назвав 20 найприбутковіших банків України
Державний ПриватБанк вкотре став лідером у списку найприбутковіших українських банків за перші шість місяців 2021 року. Одночасно Ощадбанк сильно опустився в рейтингу. З іншого боку списку виявився Правекс Банк, який за підрахунками аналітиків найзбитковіший.
Такі дані розміщені на сайті Національного банку України.
Станом на перше липня банки заробили загалом 30,08 млрд грн. З них 13,97 млрд грн – чистий прибуток держбанків. Однак до першої п’ятірки лідерів увійшов лише ПриватБанк.
Прибуток після оподаткування платоспроможних українських банків з січня по червень поточного року становив 30,077 млрд грн – це на 26,4% більше, ніж роком раніше (23 790 млрд грн).
Хто виявився аутсайдером
За перші пів року збитковими виявилися 10 банків з 73 активних. Антилідером став Правекс Банк з мінусовим значенням в 91,4 млн грн.
Далі по списку від низу до верху йдуть АТ «КБ» Земельний Капітал «(-53 млн грн), Юнекс Банк (-21,2 млн грн) і БТА Банк (-20,6 млн грн).
Беззмінний лідер
2020 року державний ПриватБанк очолив список і став найприбутковішим з чистим доходом в 25,306 млрд грн. З великим відривом друге місце зайняв Райффайзен Банк Аваль (4,075 млрд грн). Трійку лідерів закрив ще один державний банк – Ощадбанк (2,832 млрд грн). Після них: ПУМБ (2,634 млрд грн) і ОТП банки (1,734 млрд грн).
glavcom.ua
Державний ПриватБанк вкотре став лідером у списку найприбутковіших українських банків за перші шість місяців 2021 року. Одночасно Ощадбанк сильно опустився в рейтингу. З іншого боку списку виявився Правекс Банк, який за підрахунками аналітиків найзбитковіший.
Такі дані розміщені на сайті Національного банку України.
Станом на перше липня банки заробили загалом 30,08 млрд грн. З них 13,97 млрд грн – чистий прибуток держбанків. Однак до першої п’ятірки лідерів увійшов лише ПриватБанк.
Прибуток після оподаткування платоспроможних українських банків з січня по червень поточного року становив 30,077 млрд грн – це на 26,4% більше, ніж роком раніше (23 790 млрд грн).
Хто виявився аутсайдером
За перші пів року збитковими виявилися 10 банків з 73 активних. Антилідером став Правекс Банк з мінусовим значенням в 91,4 млн грн.
Далі по списку від низу до верху йдуть АТ «КБ» Земельний Капітал «(-53 млн грн), Юнекс Банк (-21,2 млн грн) і БТА Банк (-20,6 млн грн).
Беззмінний лідер
2020 року державний ПриватБанк очолив список і став найприбутковішим з чистим доходом в 25,306 млрд грн. З великим відривом друге місце зайняв Райффайзен Банк Аваль (4,075 млрд грн). Трійку лідерів закрив ще один державний банк – Ощадбанк (2,832 млрд грн). Після них: ПУМБ (2,634 млрд грн) і ОТП банки (1,734 млрд грн).
НБУ назвав 20 найприбутковіших банків України
ПриватБанк знову в лідерах, а Ощадбанк скотився вниз
glavcom.ua
Вкладення
-
банки.jpg
Міжнародні банки, котрі працюють в Україні, скерували звернення до Національного банку та Міністерства фінансів з проханням обмежити видачу антикризових кредитів «5-7-9%», а також переформатувати цю державну програму. На думку банків, наразі вона завдає економіці більше шкоди, ніж користі, оскільки пільгові кредити здебільшого отримують платоспроможні бізнеси, а не ті, що постраждали від кризи.
Як повідомила «Економічна правда», наприкінці червня 2021 року Форум провідних міжнародних фінансових установ, членами якого є 12 міжнародних банків, що працюють в Україні, надіслав лист до НБУ та Мінфіну з проханням «обмежити реалізацію програми «Доступні кредити 5-7-9%».
В листі голова правління «Райффайзен Банку» Олександр Писарук від імені всіх членів Форуму заявив, що наразі бюджетні кошти витрачаються здебільшого не на підтримку бізнесу, що постраждав від карантину та не на фінансування інвестиційних проектів чи створення нових робочих місць, а на поповнення оборотних коштів платоспроможного бізнесу. Фактично, кошти платників податків, скеровані на пільгові кредити, витрачаються не за призначенням, а виграють від них стійкі та цілком платоспроможні підприємства.
Новина
Як повідомила «Економічна правда», наприкінці червня 2021 року Форум провідних міжнародних фінансових установ, членами якого є 12 міжнародних банків, що працюють в Україні, надіслав лист до НБУ та Мінфіну з проханням «обмежити реалізацію програми «Доступні кредити 5-7-9%».
В листі голова правління «Райффайзен Банку» Олександр Писарук від імені всіх членів Форуму заявив, що наразі бюджетні кошти витрачаються здебільшого не на підтримку бізнесу, що постраждав від карантину та не на фінансування інвестиційних проектів чи створення нових робочих місць, а на поповнення оборотних коштів платоспроможного бізнесу. Фактично, кошти платників податків, скеровані на пільгові кредити, витрачаються не за призначенням, а виграють від них стійкі та цілком платоспроможні підприємства.
Новина
20 серпня НБУ введе в обіг дві пам'ятні банкноти до 30-річчя Незалежності (фото)
Банкноти вийдуть тиражем 30 тис.
Національний банк України 20 серпня 2021 року введе в обіг дві пам’ятні банкноти номіналами 100 та 500 гривень, присвячені 30-річчю Незалежності України.
Як повідомляють у пресслужбі НБУ, пам’ятні банкноти відтворюють дизайн банкнот номіналом 100 та 500 гривень і водночас мають важливу відмінність – на їхньому лицьовому боці нанесена айдентика (символіка) до святкування 30-тої річниці Незалежності України.
Пам’ятна банкнота номіналом 100 гривень зразка 2014 року з підписом Голови Національного банку України Кирила Шевченка серії ЯА. Рік випуску – 2021. Розмір банкноти – 75 x 142 мм; тираж – 30 000 штук.
Пам’ятна банкнота номіналом 500 гривень зразка 2015 року з підписом Голови Національного банку України Кирила Шевченка серії ЯА. Рік випуску – 2021. Розмір банкноти – 75 x 154 мм; тираж – 30 000 штук.
Зазначається, що пам'ятні банкноти доступні у системі онлайн-замовлень, а також реалізовуватимуться через інтернет-магазин нумізматичної продукції НБУ та банками-дистибуторами. Ціна пам'ятної монети номіналом 100 грн - 114 грн, а номіналом 500 грн - 512 грн.
LiquidStrm
>/dev/null
Так то монети, чи банкноти?
Чи як завжди, "на*башила" (с) ?
На Контрактовій площі в Києві відкрилась виставка "Музей гривні під відкритим небом"
Вона пропрацює до кінця вересня і буде безкоштовною.
На Контрактовій площі в Києві почала роботу виставка "Музей гривні під відкритим небом". Вона пропрацює до кінця вересня і буде безкоштовною.
Про це повідомив голова Нацбанку Кирило Шевченко.
"Друзі, вітаю всіх із 25-річчям гривні! 2 вересня 1996 року розпочалася грошова реформа, під час якої в обіг було введено нову грошову одиницю – гривню. Сьогодні ми за сприяння президента України та за підтримки учасників фінансового ринку урочисто відкрили виставку «Музей гривні просто неба» на Контрактовій площі", - написав він у фейсбуці.
Виставка працюватиме весь вересень, а гіди Національного банку безкоштовно проводитимуть екскурсії та квести, розкажуть цікаву історію становлення українських грошей, про захист й склад матеріалу, про друк банкнот та карбування монет, про видатних постатей на нашій грошовій одиниці та ще багато цікавого.
"Ви дізнаєтесь про гривню такі факти, про які навіть не здогадувалися. Ще на виставці є аудіогід, записаний не професійними дикторами, а співробітниками Нацбанку. Запрошую всіх відвідати виставку. Гарантую, буде цікаво та весело!", - додав Шевченко.
Також він повідомив, що до Дня народження гривні НБУ та Міністерство освіти і науки ініціювали проведення в усіх школах України тематичного уроку.
"Співробітники Нацбанку розробили конспекти та презентації для вчителів і робочі зошити – для учнів початкової, середньої та старшої школи. Говоритимемо з дітьми про банкноти та монети гривні, історію гривні та грошову реформу 1996 року", - зазначив голова Нацбанку.
Міжнародні резерви НБУ вперше за дев'ять років перевищили $30 млрд
"Резерви можна вважати адекватними за критерієм МВФ".
Міжнародні резерви Національного банку вперше з 2012 року перевищили 30 млрд доларів.
Про це повідомив заступник голови Нацбанку України Сергій Ніколайчук, пише "Інтерфакс-України".
"Резерви можна вважати адекватними за критерієм МВФ", - сказав він під час виступу на Українському фінансовому форумі.
Кілька років тому саме такий цільовий рівень золотовалютних резервів для України назвав тодішній постпред МВФ в Україні Йоста Люнгман. На той час їх розмір становив всього 18 млрд доларів.
Станом на 1 січня 2021 року рівень золотовалютних резервів перебував на восьмирічному максимумі - 29,133 млрд доларів, але потім скоротився і на 1 серпня (останні офіційні дані) зменшився до 28,958 млрд доларів.
- Реєстрація
- 24.12.20
- Місто
- Украина, г. Киев
При текущей инфляции доллара это какое-то сомнительное достижение.
Всё лучше, чем 5 ярдов в 15-м, из них чистых резервов - ноль
Міжнародні резерви України за місяць виросли майже на 10% - до максимуму з початку 2012 року
Допомогли позапланові гроші від МВФ.
Міжнародні резерви Національного банку в серпні збільшилися на 2,7 млрд доларів і на 1 вересня становили 31,614 млрд доларів. Це рекордний показник з квітня 2012 року.
На сайті НБУ пояснюється, що таке різке збільшення відбулося завдяки розподілу спеціальних прав запозичень МВФ, в рамках якого Україна отримала 1,9 млрд СПЗ (близько 2,7 млрд доларів).
Водночас завдяки сприятливій ситуації на міжбанківському валютному ринку НБУ зміг викупити в резерви 348,3 млн доларів.
На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано 188 млн доларів, ще 204,3 млн доларів становили платежі уряду та НБУ на користь МВФ.
Крім того, переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют) зменшила їхню вартість на 31,6 млн доларів.
Нацбанк в очередной раз за год поднял учетную ставку, теперь 8,5%
bank.gov.ua
Національний банк України підвищив облікову ставку до 8,5%
Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 8,5% річних. Крім того, Національний банк припиняє використання антикризових монетарних заходів з початку IV квартал...
Рада НБУ ухвалила Основні засади грошово-кредитної політики на 2022 рік
Документ повністю відповідає міжнародним зобов'язанням України, зокрема положенням меморандуму з МВФ.
Рада Національного банку України ухвалила основні засади грошово-кредитної політики на 2022 рік і середньострокову перспективу.
Як повідомляє пресслужба НБУ, цей документ ґрунтується на пропозиціях правління Національного банку та підтверджує цілі, принципи та інструменти монетарної політики, зазначені й у попередніх версіях основних засад.
"Він повністю узгоджується з положеннями Стратегії монетарної політики регулятора та відповідає міжнародним зобов'язанням України, зокрема положенням меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику. Це забезпечить послідовність та передбачуваність монетарної політики центробанку", - сказано в повідомленні.
Так, відповідно до основних засад наступного року Національний банк продовжить:
- проводити політику таргетування інфляції для досягнення та забезпечення цінової стабільності;
- підтримувати темпи приросту цін у середньостроковій перспективі на рівні 5% із допустимим діапазоном відхилень 1 в. п.;
- застосовувати облікову ставку як основний інструмент монетарної політики. У разі потреби центробанк може використовувати й інші інструменти грошово-кредитної політики, передбачені Законом України "Про Національний банк України";
- дотримуватися режиму плаваючого курсоутворення та не таргетуватиме досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу.
