Освіта в Україні та за кордоном

[debugger]

Про нову ДПЮ:

Верховна Рада ухвалила закон про загальновійськову підготовку у школах

Законопроєкт запроваджує модульну систему викладання, а одним з тематичних напрямків буде інформаційна безпека.

ms.detector.media

Верховна Рада підтримала законопроєкт №11092 про вдосконалення системи початкової загальновійськової підготовки, яку проводитимуть в освітніх закладах. За це рішення проголосували 297 депутатів, повідомили нардепи Ярослав Железняк та Роман Грищук.
Замість допризовної підготовки в освітніх закладах законопроєкт запроваджує початкову загальновійськову підготовку.
Її проводитимуть на третьому рівні повної загальної середньої освіти — у школах (10–11 класи), закладах професійно-технічної, фахової передвищої, вищої освіти тощо.

За словами Романа Грищука, законопроєкт передбачає такі зміни:

• запроваджується модульна система викладання за темами: домедична допомога, цивільний захист, інформаційна безпека;
• прибираються застарілі теми, зокрема стройова підготовка — більший акцент на розуміння важливості захисту своєї держави та вивчення нових технологій, які використовуються в сучасній війні;
• можливість залучати ветеранів, а також громадські й ветеранські організації до викладання предмета або окремих модулів.

Законопроєкт також скасовує розподіл у навчанні для хлопців і дівчат на предметі «Захист України» і дає змогу хлопцям і дівчатам на рівних навчатися поводження зі зброєю, тактичної медицини тощо.
Нові програми з предмета «Захист України» наразі розробляються за погодженням з Міністерством оборони. Як зазначив Грищук, уряд виділив 1,74 млрд гривень для оновлення навчальних центрів «Захисту України», закупівлі обладнання, інтерактивних тирів та підвищення кваліфікації вчителів.

І проєкти відбудови радянських зруйнованих будівель шкіл:

Без "радянського присмаку": МОН показало, як виглядатимуть відбудовані українські школи

В Україні розробили проєкт трансформації шкіл, щоб перетворити їх у сучасні простори без радянських надбань.

life.pravda.com.ua

Штампована архітектура штампує мислення: як позбутися вимушеного радянського спадку в закладах освіти? - Big City Lab

projects.bcl.com.ua

 

[debugger]

У німецькій землі хочуть зробити українську другою іноземною мовою в школах

Гессен хоче стати першою федеральною землею Німеччини, яка запровадить українську мову як другу іноземну в школах.

www.eurointegration.com.ua

Гессен хоче стати першою федеральною землею Німеччини, яка запровадить українську мову як другу іноземну в школах. Як пише "Європейська правда", про це повідомляє Welt. Міністерство культури у столиці Гессену Вісбадені вже оголосило про конкурс для майбутніх фахівців та вчителів. Міністр культури землі Армін Шварц назвав це рішення "чітким знаком солідарності" з Україною, а міністр з міжнародних справ Манфред Пенц – внеском у збереження української ідентичності та культури. "Адже ми не хочемо залишати без свого коріння українських біженців та відрізати їх від батьківщини, а навпаки, будуємо міст для їхнього повернення в Україну", – підкреслив Пенц. Посол України в Німеччині Олексій Макеєв назвав нову освітню програму "визнанням української мови як важливої європейської мови". Хоча в школах інших федеральних земель також існують окремі мовні програми для вивчення української мови, вона не пропонується як звичайна друга іноземна мова.

 

[debugger]

Інтерв'ю з українським студентом-медиком, який 6 років тому поперся вчитись в МГУ, а перед захистом диплому йому виписали кількадесят діб арешту та вигнали з вишу і взагалі з країни:

"Каждое утро я понимал, что моя семья может быть следующей". Война в МГУ

Одессит Сергей Гулько шесть лет проучился на факультете фундаментальной медицины МГУ, но его отчислили незадолго до получения диплома и сдачи государственных экзаменов. Это произошло после 46 суток ареста, назначенных ему судом из-за постов в поддержку Украины в соцсетях. Претензий к...

www.svoboda.org

І чому саме туди поступав:

В то время у меня все равно были проукраинские взгляды, они были всегда, я всегда осуждал аннексию Крыма, но я считал, что образование – это образование, а политика – это политика. Тогда, в 17 лет, я не ожидал, что у меня могут в дальнейшем быть какие-то проблемы в связи с выбором, который я сделал. Действительно, в то время я выбирал, где учиться, а на постсоветском пространстве образование в МГУ лучшее. И мне хотелось учиться на родном языке – русском. Конечно, я мог поехать в Киев или остаться в Одессе, но качество образования там не такое высокое. Я думал и о том, что могу поехать куда-нибудь в Европу, но там опять же нужно знать другие языки: в Польше – польский, в Чехии – чешский, в Германии – немецкий. Хотя я немного немецкий знаю, но этого бы не хватило для медицинского образования. И качество образования – основной фактор, а также относительно недорогая стоимость по сравнению с европейскими или американскими ВУЗами. Поэтому я поехал в Россию.

 

[Alexey_k9]

У німецькій землі хочуть зробити українську другою іноземною мовою в школах

Гессен хоче стати першою федеральною землею Німеччини, яка запровадить українську мову як другу іноземну в школах.

www.eurointegration.com.ua

Гессен хоче стати першою федеральною землею Німеччини, яка запровадить українську мову як другу іноземну в школах. Як пише "Європейська правда", про це повідомляє Welt. Міністерство культури у столиці Гессену Вісбадені вже оголосило про конкурс для майбутніх фахівців та вчителів. Міністр культури землі Армін Шварц назвав це рішення "чітким знаком солідарності" з Україною, а міністр з міжнародних справ Манфред Пенц – внеском у збереження української ідентичності та культури. "Адже ми не хочемо залишати без свого коріння українських біженців та відрізати їх від батьківщини, а навпаки, будуємо міст для їхнього повернення в Україну", – підкреслив Пенц. Посол України в Німеччині Олексій Макеєв назвав нову освітню програму "визнанням української мови як важливої європейської мови". Хоча в школах інших федеральних земель також існують окремі мовні програми для вивчення української мови, вона не пропонується як звичайна друга іноземна мова.

Ця новина часто подається перебільшено. Правильно було б мабуть формулювати: додали українську в список мов, які можна вибрати як другу іноземну:

У Гессені доступний широкий спектр іноземних мов. Країна має десять найпоширеніших мов у світі, а також усі офіційні мови ООН, у своєму портфоліо іноземних мов у школах, за винятком південноазіатських мов, які обмежені вузьким мовна область. На даний момент студенти можуть вибрати такі іноземні мови: англійська (1/2 іноземна мова), французька, латинська, іспанська (1/2/3), італійська, російська, китайська, польська, арабська, португальська (2./ 3.), давньогрецька (3.). Передумови для польської мови: в німецько-польському договорі про сусідство (ухваленому в 1991 році) обидві нації зобов’язалися, серед іншого, підтримувати мови одна одної.

Зараз триває шкільний тест турецької мови, в якому беруть участь дві школи в Касселі та Лолларі. Додаткові школи можуть бути додані в наступному навчальному році за потреби та зацікавленості. Як і у випадку з усіма іншими іноземними мовами, вирішальним фактором для тестування є кількість студентів, які мають стійкий інтерес до іноземної мови та хочуть її вивчати, а також бажання школи.

https://kultus.hessen.de/node/17305/newsletter-preview

 

[debugger]

Правильно було б мабуть формулювати: додали українську в список мов, які можна вибрати як другу іноземну:

Ну це зрозуміло. Цікаво, яка велика має бути група, щоб обрати потрібну мову, і чи в кожній мові весь асортимент доступний?
До того, мабуть, українським біженцям доводилося обирати іноземними англійську та російську. А так зможуть англійську з українською.

 

[Alexey_k9]

Правильно було б мабуть формулювати: додали українську в список мов, які можна вибрати як другу іноземну:

Ну це зрозуміло. Цікаво, яка велика має бути група, щоб обрати потрібну мову, і чи в кожній мові весь асортимент доступний?
До того, мабуть, українським біженцям доводилося обирати іноземними англійську та російську. А так зможуть англійську з українською.

Імхо, якщо діти з України ніякого сенсу українська як друга іноземна для них не має, бу друга інозмна скоріше за все то дуже базове вивчення мови ще й с тим розрахунком, що вона для дитини іноземна. Краще вже французьку взяти чи іспанську. А українську, то в випадку коли дитина хоче відпочити замість другої іноземної.

 

[debugger]

Імхо, якщо діти з України ніякого сенсу українська як друга іноземна для них не має, бу друга інозмна скоріше за все то дуже базове вивчення мови ще й с тим розрахунком, що вона для дитини іноземна.

Це якщо діти в свідомому віці виїхали. А кого немовлям вивезли чи вже там народились, українську (або російську) мову знатимуть лише в побуті, навіть читати-писати нею не факт, що зможуть.

 

[Kritik]

Подтверждаю, знакомая давным давно замужем за французом, но живёт с ним в Берлине. Дочка, которая родилась за рубежом, и Украину/Францию только во время отпусков родителей видела, разговаривает на трёх языках, но пишет только на немецком, на французском даже читать не умеет.

 

[горіх]

Маю двоюрідну племінницю, дочку моєї двоюрідної сестри яка давно емігрувала в Іспанію. Дитина просто поліглот Зрозуміло що іспанська, потім каталанська, бо живуть в Барселоні. В школі звісно ще англійська, ну і факультатив якийсь з французької. Батько і мати російськомовні, обидва звідси тож і російська мова в побуті. Ну і періодично батьки влаштовують домашні вечори української мови - якісь книги читають, чи фільми чи мультики в українській озвучці.
Причому це не те що дитина якийсь задрот не вилазить з уроків і репетиторів - просто так живе. Таке у них у зумерів життя

 

[fiunigo]

Дитина просто поліглот

Згадалася прийомна онучка російськомовного колєги, в якої мама етнічна полька зі Львова, яка українською володіє краще. ніж рідною їй польською. а тато німець.
Років в 10 ця дівчинка, для якої рідною була німецька, все розуміла і досить вільно спілкувалася на всіх трьох слов'янських мовах, картавлячи на свій німецький манер, запитувала в компанії нас, україномовних,:" а що ви тут йобите?

 

[Space Cat]

І чому саме туди поступав:

Чєлюсть то рюсская, а підступні поляки, чехи та ґєрманци ніяк не хочуть викладати в універах на рюсском.
Думав, буде рівним серед рівних, але йому дали зрозуміти, що для рюсскіх він людина 2-го сорту. Єто тєбє нє Ґєрманія.

 

[Alexey_k9]

Імхо, якщо діти з України ніякого сенсу українська як друга іноземна для них не має, бу друга інозмна скоріше за все то дуже базове вивчення мови ще й с тим розрахунком, що вона для дитини іноземна.

Це якщо діти в свідомому віці виїхали. А кого немовлям вивезли чи вже там народились, українську (або російську) мову знатимуть лише в побуті, навіть читати-писати нею не факт, що зможуть.

Тут згоден на 100%.
Просто якщо судити з заголовків і статей наших ЗМІ, то можна зробити висновок, що українську там другою офіційною зробили взагалі.
А якщо спробувати розібратись, то виявляється, що лише додали до списку, де вже більше десятка мов, серед яких давно вже є польська, російська та, на приклад, давньогрецька і латинська
Чомусь наші ЗМІ про це не згадують навіть.

 

[горіх]

У мене років 20 тому був начальник на ім'я Андрій Сливка. Тим не менш він був громадянин США, корінним нью-йоркцем, приїхав на історичну батьківщину по контракту працювати. Коли приїхав то знав тільки "добрий день" і "дякую", а через пару років вже непогано розумів українську, але геть не розумів російську. Що для Києва кучмівських часів було дуже незвично.
Робота у нас така була, що бувало до ночі, то доводилося для нього ловити таксі на Печерську і домовлятися за ціну "20 гривень до Бесарабки", бо нахабні таксисти людям з іноземним акцентом ломили таку ж суму але в доларах.

 

[debugger]

яка українсько. володіє краще. ніє рідно. їй польською

Білоруські поляки за статистикою краще володіють білоруською мовою, ніж білоруські білоруси. І вони взагалі єдині в тій країні, хто більше розмовляє білоруською, ніж російською.

 

[fiunigo]

володіють білоруською мовою

Щось не дуже віриться що там 36.7% населення вдома спілкуються білоруською. Мвбуть, видають бажане за дійсне. Або зрідка розбавляють російську мову білоруськими словами.

 

[debugger]

Чєлюсть то рюсская, а підступні поляки, чехи та ґєрманци ніяк не хочуть викладати в універах на рюсском.
Думав, буде рівним серед рівних, але йому дали зрозуміти, що для рюсскіх він людина 2-го сорту. Єто тєбє нє Ґєрманія.

За радянських часів українські медичні ВНЗ були відомі своєю корупцією, тож досить популярною практикою для українських абітурієнтів без блату було їхати поступати в медичний інститут до якогось російського обл. центру. Може, це відлуння тих часів.
Та й МГУ таки дійсно, мабуть, найвище з постсовка в світових рейтингах.

Звісно, їхати туди в 2018, то вже дещо інше, хоча «какая разніца».
Та й не лише до медичних, в Медузі в 2022 писали про багато українських студентів та аспірантів у Сколкові, розповідали історії кількох.