Наприклад, машиніст потяга метрополітену.
Ось тред від пані, яку з іншими дівчатами запросили в метрополітен (м. Київ) з питань працевлаштування і начальник їм прочитав лекцію, що брати жінок на роботу вони не планують.
на співбесіду в метро з 20 запрошених дівчат прийшло 3
чоловіків сьогодні не запрошували, тож ми втрьох прослухали інформацію і відправились в поїздку синьою гілкою в кабіні машиніста
екскурсія і поїздка були цікавими, але на цьому плюси закінчилися, на жаль.
«от в совєтському союзі добре було, тепер погано» – девіз сьогоднішнього дня.
хоча совєтський союз там скрізь, починаючи з голів людей.
по завершенню екскурсії ми в кабінеті начальника прослухали лекцію, про те чому він не планує брати жінок на роботу і про те, що чоловіків мобілізують, нема кому працювать.
так, це якось вміщається в одній голові і нічого не щьолкає.
всі мої згадування фізики були марні, ніхто нічого не питав, ніяких схем не читали, тіки сказали, що треба її знати.
питали чи є діти, чоловік.
я б пішла на навчання і працювати, але майже впевнена, що цього не буде, поки.
не з цим начальником.
можливо на іншій гілці дівчатам вдасться.
мають зателефонувати з відділу кадрів, сказати відповідь.
та начальник чітко сказав, що віддасть перевагу чоловікам, якщо вони прийдуть.
нашо тоді було звати на цю зустріч?бо так зверху сказали
загалом було цікаво, але і неприємно.
чи впевнена я, що мені б все вдалося вивчити, здати екзамени і отримати роботу? ні.
але і не всі чоловіки це роблять.
з 30 тільки ~8 доходять до кінця, зі слів начальника.
але я і не маю змоги дізнатися, чи мені то до снаги.
начальником я називає людину, під безпосереднім керівництвом якої працюють машиністи. він набирає людей до себе в команду.
це не директор метро, тощо
чоловіків сьогодні не запрошували, тож ми втрьох прослухали інформацію і відправились в поїздку синьою гілкою в кабіні машиніста
екскурсія і поїздка були цікавими, але на цьому плюси закінчилися, на жаль.
«от в совєтському союзі добре було, тепер погано» – девіз сьогоднішнього дня.
хоча совєтський союз там скрізь, починаючи з голів людей.
по завершенню екскурсії ми в кабінеті начальника прослухали лекцію, про те чому він не планує брати жінок на роботу і про те, що чоловіків мобілізують, нема кому працювать.
так, це якось вміщається в одній голові і нічого не щьолкає.
всі мої згадування фізики були марні, ніхто нічого не питав, ніяких схем не читали, тіки сказали, що треба її знати.
питали чи є діти, чоловік.
я б пішла на навчання і працювати, але майже впевнена, що цього не буде, поки.
не з цим начальником.
можливо на іншій гілці дівчатам вдасться.
мають зателефонувати з відділу кадрів, сказати відповідь.
та начальник чітко сказав, що віддасть перевагу чоловікам, якщо вони прийдуть.
нашо тоді було звати на цю зустріч?бо так зверху сказали
загалом було цікаво, але і неприємно.
чи впевнена я, що мені б все вдалося вивчити, здати екзамени і отримати роботу? ні.
але і не всі чоловіки це роблять.
з 30 тільки ~8 доходять до кінця, зі слів начальника.
але я і не маю змоги дізнатися, чи мені то до снаги.
начальником я називає людину, під безпосереднім керівництвом якої працюють машиністи. він набирає людей до себе в команду.
це не директор метро, тощо
Ось відео з метрополітену Харкова.
02.08.2024. У харківському метро вперше за всю історію підземки почала працювати жінка на посаді машиністки електропоїзда — Анастасія Мазуркова. До 2024 року на цю посаду жінок не брали. Чому обрала таку професію і як працює нині, Анастасія Мазуркова розказала Суспільне Харків — дивіться.
Останнє редагування:
