не розбирався в питанні, крім назви суть оператора і провайдера змінилась після 22 року?
Вкладення
-
Screenshot_20241022_194814.jpg
Продаж lifecell французькій NJJ Capital
- Автор теми Openpharmacist
- Дата створення
-
- Теги
- lifecell njj capital turkcell
Редактори Bloomberg відвідали бенефіс Ксав’є Нієля – нового власника телекомунікаційний активів в Україні та очільника групи компаній Iliad. Mind пропонує адаптований переклад їхнього репортажу.
Ксав’є Нієль народився у родині середнього класу з передмістя та змалечку захоплювався технологіями. Він почав побудову своєї імперії у двадцять з чимось років. Початок був вельми «оригінальним» – відверті чати у Minitel, французькій мережі-попередниці інтернет.
Пізніше він винайшов універсальну приставку для інтернету, телефону та телебачення, а у 2012 році вийшов на ринок мобільного інтернету, голосно заявивши про себе обвалом цін. Із моделлю дешевого, проте без зайвих послуг, зв’язку він прорвався на ринок Європи, де спромігся отримати частку ринку. Нієль розповів, що на стіні його офісу висить карта світу, на який він червоним замальовує країни, в яких веде бізнес. Наразі таких понад 20.
«Якщо я купуватиму по п’ять операторів на рік, за наступні 30 років я зафарбую всю мапу, – написав він у книзі. – Якщо я це зроблю, стану провідним світовим оператором».
mind.ua
Ксав’є Нієль народився у родині середнього класу з передмістя та змалечку захоплювався технологіями. Він почав побудову своєї імперії у двадцять з чимось років. Початок був вельми «оригінальним» – відверті чати у Minitel, французькій мережі-попередниці інтернет.
Пізніше він винайшов універсальну приставку для інтернету, телефону та телебачення, а у 2012 році вийшов на ринок мобільного інтернету, голосно заявивши про себе обвалом цін. Із моделлю дешевого, проте без зайвих послуг, зв’язку він прорвався на ринок Європи, де спромігся отримати частку ринку. Нієль розповів, що на стіні його офісу висить карта світу, на який він червоним замальовує країни, в яких веде бізнес. Наразі таких понад 20.
«Якщо я купуватиму по п’ять операторів на рік, за наступні 30 років я зафарбую всю мапу, – написав він у книзі. – Якщо я це зроблю, стану провідним світовим оператором».
Хто такий Ксав’є Нієль, новий власник lifecell?
Кар’єра підприємця рясніє цікавими епізодами, серед яких – інтимні онлайн-чати, мобільні мережі та в’язниця
mind.ua
Адир Гешем
Украинский израильтянин
Радуюсь продаже французам Лайф, пользовался в Польше Плей и был абонентом Голан Телеком, тоже от этой материнской компании. Они феноменально улучшили рынок связи в Израиле. Но правда через 4 года продали свою компанию...
Не знаю, що ти там тестував, всі мої тести в Польщі, Естонії, Італії та Фінляндії були на користь 5G
Наприклад в Фінляндії в 5G швидкість була 500-1000мб/сек, тоді як в 4G лише 50-150мб/сек
Але це я користувався українською сімкою в роумінгу без обмежень по швидкості. На місцевих сімках безлімітний інтернет, але швидкість задежить від ціни, чим дорожче, тим менше обмеження. На припейді найдешевший тариф це безлімітний інтернет до 200мб/сек за 25 євро, найдоролжчий до 600мб/сек за 40 євро
На N78 (3500)? У мене теж швидкість така бувала звичайно, іноді. Але ти ж знаєш зони покриття цих хотспотів? А є у тебе більш розлога статистика для наприклад зон з різним характером густоти житлової забудови, а не в центрі міста під фонтаном? Які там бенди, які агрегації. А яка швидкість в передмістях, «селах»? Яке охоплення твоїх рекордних швидкостей?
В своєму випадку говорю за Німеччину, як найбільшу за територію і найбільш густонаселену країну з перерахованих, з реальним живим навантаженням на мережу. Про ідеальні, в порівнянні з Німеччиною, показники мереж в Фінляндії і Балтії мабуть говорити не слід, грубо кажучи там на порядок менша густота населення і краще з стаціонарним інтернетом. Хтось тут скаже: «в Німеччині найгірше покриття з усіх країн Європи, чого на це рівнятися?», буде правий. Але якої якості покриття будується у нас, і як з цим буде у майбутньому з нашими то фінансами? Ковдри як в Естонії не буде ніколи. Буде таке ж як зараз і в кращому випадку хочаб як в Німеччині з точками і осередками покритими щільно і широкими зонами покритими лише низькочастотними бендами зі швидкістю до 20 Мбіт. А в низьких діапазонах перевага 5G над LTE ще менш суттєва.
PS: маю тарифи без обмеження швидкості на всіх 3х місцевих слонах.
Останнє редагування:
Частоту не дивився, але заміри робив на вулиці в різних районах (В індур ніколи не робив), і швидкість на 5G завжди була набагато вища, ніж в 4G. Звісно, що 500-1000мб/сек не скрізь було, але менше 200мб/сек на 5G не бачив, якщо був достатній рівень сигналу
500 мб/сек і вище було в центрі житлової забудови в Гельсінкі, десь біля Лідла чи АЗС, в невеликих населених пунктах
Треба буде наступного разу нетмонітор поюзати, щоб подивитися які частоти
В Селі (Фінляндія) в минулому році міряв, було близько 200 мб/сек, коли на 4G до 50мб/сек
Найбільшу швидкість, що бачив в Гльсінкі і Турку це трошки більше за 1000мб/сек
До речі в Естонії, навіть в Талліні дуже часто перестрибувало в 4G
Прошу вибачення. Просто з'явилася можливість дати відповідь на запитання, так як саме в цій темі було обговорення. Можна перести в тему про 5G, або якусь іншу відповідну
lifecell з групи компаній DVL розпочинає реалізацію 3х річного плану з розширення покриття та ємності мобільної мережі
За словами генерального директора DVL Михайла Шелемби, 2-3 грудня у Варшаві відбудеться зустріч з основними постачальниками обладнання для узгодження термінів постачання та цін у рамках реалізації цього плану (редакція: скоріше за все мова за Ericsson та Huawei).Одним із ключових завдань компанія визначає покращення покриття в сільській місцевості. Наразі мережа lifecell охоплює 94% території України, тоді як у конкурентів цей показник становить 95-98%. Протягом півтора року оператор планує досягти покриття на рівні 97-98%."Щодо розширення ємності - це частоти. Апгрейд обладнання можна робити швидко. Ми вже реалізували пілот в Івано-Франківській області, де помінявши кабелі на базових станціях, замінивши конектори на новіші, якісніші, ми отримали зростання ємності для абонента і зростання середньої швидкості на 70% (редакція: скоріше за все мова за заміну фідерних рішень на RRU в 900/1800 МГц).
Також ми ставимо додаткові сектори на базових станціях (редакція: скоріше за все мова за ввімкнення LTE2100 на існуючих 3G сайтах та додавання LTE2600). І є такий прийом, коли ти використовуєш усі частоти одразу, як у такому оркестрі (редакція: скоріше за все мова за LTE Carrier Aggregation). Це вимагає певного апгрейду обладнання, але ми останні два місяці працювали над тим, щоб зробити це максимально швидко", - сказав CEO DVL.
Бажаємо lifecell успіхів у реалізації амбітних планів та чекаємо на подробці!
lifecell продовжує інвестиції в енергонезалежність мережі
CEO компанії DVL: "Компанія має амбітний план розвитку мобільного оператора lifecell і докладає зусиль, спрямованих на збільшення енергостійкості оператора".
"Я тут відкрию невеличкий секрет, у нас найкраща ситуація серед мобільних операторів з відмовостійкості. Ми постійно зустрічаємося з регулятором, з державою, з різними органами, де ми дивимося на статистику, хто що робить... Першим рішенням моїх акціонерів було на четвертий день, коли ми зайшли в управління lifecell, ми закупили 32 тис. літій-полімерних батарей. Це дасть нам змогу підняти автономність роботи базових станцій із нинішніх у середньому 4-6 годин до понад 8 годин", - розповів Шелемба.
За його словами, під час локальних блекаутів робота базових станцій, на яких встановлено нові акумуляторні батареї, не припинялася 8-12 годин без централізованого електропостачання.
За матеріалами Інтерфакс-Україна #lifecell #лайфселл https://interfax.com.ua/news/telecom/1028967.html
За словами генерального директора DVL Михайла Шелемби, 2-3 грудня у Варшаві відбудеться зустріч з основними постачальниками обладнання для узгодження термінів постачання та цін у рамках реалізації цього плану (редакція: скоріше за все мова за Ericsson та Huawei).Одним із ключових завдань компанія визначає покращення покриття в сільській місцевості. Наразі мережа lifecell охоплює 94% території України, тоді як у конкурентів цей показник становить 95-98%. Протягом півтора року оператор планує досягти покриття на рівні 97-98%."Щодо розширення ємності - це частоти. Апгрейд обладнання можна робити швидко. Ми вже реалізували пілот в Івано-Франківській області, де помінявши кабелі на базових станціях, замінивши конектори на новіші, якісніші, ми отримали зростання ємності для абонента і зростання середньої швидкості на 70% (редакція: скоріше за все мова за заміну фідерних рішень на RRU в 900/1800 МГц).
Також ми ставимо додаткові сектори на базових станціях (редакція: скоріше за все мова за ввімкнення LTE2100 на існуючих 3G сайтах та додавання LTE2600). І є такий прийом, коли ти використовуєш усі частоти одразу, як у такому оркестрі (редакція: скоріше за все мова за LTE Carrier Aggregation). Це вимагає певного апгрейду обладнання, але ми останні два місяці працювали над тим, щоб зробити це максимально швидко", - сказав CEO DVL.
Бажаємо lifecell успіхів у реалізації амбітних планів та чекаємо на подробці!
lifecell продовжує інвестиції в енергонезалежність мережі
CEO компанії DVL: "Компанія має амбітний план розвитку мобільного оператора lifecell і докладає зусиль, спрямованих на збільшення енергостійкості оператора".
"Я тут відкрию невеличкий секрет, у нас найкраща ситуація серед мобільних операторів з відмовостійкості. Ми постійно зустрічаємося з регулятором, з державою, з різними органами, де ми дивимося на статистику, хто що робить... Першим рішенням моїх акціонерів було на четвертий день, коли ми зайшли в управління lifecell, ми закупили 32 тис. літій-полімерних батарей. Це дасть нам змогу підняти автономність роботи базових станцій із нинішніх у середньому 4-6 годин до понад 8 годин", - розповів Шелемба.
За його словами, під час локальних блекаутів робота базових станцій, на яких встановлено нові акумуляторні батареї, не припинялася 8-12 годин без централізованого електропостачання.
За матеріалами Інтерфакс-Україна #lifecell #лайфселл https://interfax.com.ua/news/telecom/1028967.html
Останнє редагування:
Серйозно? До сих пір платити гроші китайцям, навіть розглядати такий варіант, так собі ідея, враховуючи їх підтримку свинособак
Європейська Правда 21 лютого 2019
Post automatically merged:
Чуєш, Котяро, а де ти це у статті Інтерфаксу знайшов?
Post automatically merged:
Так можна дописатись до такого: Лайфсел планує впроваджувати нові тарифи з акцентуванням на міжнародні напрямки (редакція: скоріше за все мова про безліміт на Московію). Нє, ну а шо?
Останнє редагування:
- Реєстрація
- 16.05.16
- Місто
- Солоденьке місто 🍇
Space Cat, Бо у Лайфа використовується тільки Ericsson та Huawei. У нас в принципі 50+% обладнання на Huawei, і ніхто не те що не збирається свапати, а навіть в самих страшних снах не присниться таке. IMS Core у двох теж китайські. Та й загалом, на що міняти? На всрату Nokia? Інженера ВФ тільки й мріють свапнути Nokia на Huawei. В Полтаві та Харкові виключно китайці, причому у всіх
Приклав карту, в Житомирській все на Huawei, трохи помилились
Приклав карту, в Житомирській все на Huawei, трохи помилились
Вкладення
-
IMG_20241125_120518_752.jpg
Останнє редагування:
Ех...
Huawei досі широко використовується в Телеком операторів ЄС. Особисто фотографував БС DNA в Хельсінкі. Фіни мабуть більше за інших в Європі думають про безпеку, а DNA належить Telenor, все одно не поспішають з заміною. Німці в відносинах з Китаєм теж жують слиз з носа. Лише здається прямі союзники США із «5 очей» заборонили це залізо зовсім. В Канаді вже кілька років проблеми з покриттям в сільській місцевості через труднощі з заміною обладнання у Telus і Bell і вони клянчать мільярдні компенсації в уряду.
Чи стане на це фінансів у ЛС - питання риторичне.
«Ми будемо працювати для абонентів, а вони покажуть, де наше місце». Інтерв'ю із СTO компанії DVL про 33 000 батарей для мереж, відмову від 3G і впровадження 5G, французьких власників та амбіції щодо конкуренції на ринку.
«Для мене — це проєкт життя», — каже в інтерв’ю dev.ua CTO DVL Сергій Терещук про свою нову посаду, плануючи на ній подальші плани розвитку компанії. Нещодавно створена після об'єднання компаній «Датагруп», «Воля» і lifecell, DVL сьогодні — це найбільша міжнародна телеком-група, яка присутня в Україні. Перед нею стоїть безліч викликів — від забезпечення безперебійної роботи мережі під час війни і бронювання фахівців до розвитку 5G та випуску на ринок нових продуктів. Ми зустрілися з Сергієм Терещуком і поговорили не лише про вищезгадані теми, але і про використання штучного інтелекту, ситуацію на телеком-ринку з малими і середніми провайдерами та амбіції в конкуренції з іншими мобільними операторами та компаніями.
— Ці три місяці для нас були як три роки, тому що вони буля для нас турбулентними. Перша причина цього — об'єднання двох великих компаній. Це не лише lifecell, а й «Датагруп-Воля». Сама по собі «Датагруп-Воля» — велика. Був виклик розібратися зі структурами та об'єднати їх. Друга причина — технологічна складова. Потрібно було зробити аналіз і стратегію розвитку за короткий проміжок часу.
Головний же виклик, з яким ми зіштовхнулися, пов’язаний зі сталістю мереж. Завдання № 1 для нас всіх полягало в тому, як забезпечити живлення та роботу мережі до 10 годин. Таким чином були стратегічні та операційні питання. І, звісно, бізнесові складові, про які ви запитуєте.
Питання навіщо цей бізнес французам — просте і зрозуміле. Починаючи з 2020-го року, коли була пандемія COVID, всі зрозуміли, що телеком — це як залізниця чи дорога, тобто без нього неможливо жити. Під час повномасштабного вторгення стало зрозуміло, що від телекому залежить наше життя. Телеком залишиться, буде розвиватися і має великий потенціал.
«Датагруп» і lifecell — дві великі компанії, які після об'єднання лише посилюють одна одну з боку технологій, організацій та продуктів, які можемо виводити на ринок для користувачів. «Датагруп-Воля» — це потужний оператор для B2B-сегменту, lifecell більше фокусувався на B2C.
— Із самим Ксав'є Ньєлем, власником NJJ Capital, яка прадбала українські компанії, ви бачилися?
— З Ксав'є ми не зустрічалися, але у нас були зустрічі з акціонерами, тобто представниками холдингу NJJ Capital, як з боку технічного, так і комерційного напрямків.
У вересні відбулася наша перша зустріч, де ми обговорювали плани з розвитку, об'єднання, інфрастуктури та сервісів. В грудні ми мали другу зустріч, на якій погоджували плани на наступний рік. Ми зустрічалися у Варшаві.
— Чи готові вони приїхати в Київ, до столиці воюючої країни?
— Ми дійсно запрошували колег. І очікуємо, що наступна зустріч, на початку 2025-го року, вже буде у нас. Попередньо вони готові і ми були б раді це зробити. Тому очікуємо їх в Україні.
— Вам з командою потрібно «спяти» різні бізнеси. Чи є моменти, які проходять складніше, ніж ви очікували?
— Це не лише бізнеси. Потрібно «спаяти» дві окремі компанії та культури. Найголовніше — об'єднання організаційних структур. lifecell був частиною Turkcell — це одна структура. «Датагруп» — це була інша культура, «Воля» — третя культура. Великий виклик — зробити це під час повномасштабного вторгнення, коли люди працюють віддаленно, даякі з них — за кордоном. І нам потрібно це зробити за короткий проміжок час.
За останні три місяці ми погоджували з NJJ Capital і всередині компанії, як об'єднати ці організаційні структури. Наша ціль — збільшити ефективність роботи за рахунок синергії. Тобто не за рахунок зовнішніх компетенцій та співробітників, а за разунок внутрішніх. Ми об'єднуємо комерційну, фінансову, технічну, організаційну структури.
— Скільки часу потрібно на завершення об'єднання?
— З січня 2025-го ми розпочинаємо впровадження організаційних структур. Ціль — закінчити цей проєкт до кінця 2025-го. Ми розуміємо, що під час війни можуть бути зміни в будь-який момент. Навіть зараз, те що відбувається — нам потрібні технічні спеціалісти, адже відбувається мобілізація і людей забирають до війська. Те саме стосується наших підрядників. Тому ситуація може змінитися. Технологічна складова вже виконується останні два місяці, там набагато простіше об'єднувати.
— Скільки часу потрібно на завершення об'єднання?
— Я працював в Ericsson з 2005-го року. Я прийшов в той час, коли Turkcell купив в Україні оператора «Астеліт» (оператор мобільного зв’язку в Україні, який працював під брендом life — ред.). Коли я приєднався до проєкту в Ericsson, це і був саме «Астеліт», я був тоді технічним керівником. Я розпочав кар'єру з lifecell з 2005-го року і з того часу, незважаючи на те, що працював в Ericsson 19 років в різних країнах, але я знав як команду, так і мережу lifecell, підтрумуючи з ними зв’язок.
Щодо конкурсу на посаду, то коли відбуваються такі об'єднання як DVL, то і готується заздалегідь команда під проєкт. Якщо до війни можна було залучати фахівців із-за кордону, то зараз це набагато складніше робити. Тому дійсно, у нас було обговорення з Михайлом Шелембою, ми обговорювали це. Ми працювали раніше по проєктам «Датагруп». Він знав, що у мене є експертиза по мобільному напрямку.
Коли стало зрозуміло, що угода по DVL буде закрита, було запропоновано приєднатися до команди. Це рішення було для мене неочікуваним, але воно було зроблено доволі швидко. Я був з lifecell протягом 19 років, для мене це було природньо (прийняти пропозицію про перехід — ред.).
Покидати Ericsson не було проблемою. Генеральним директором компанії я був з 2022-го року. У мене були плани по розвитку бізнесу і побудови команди. Цілі були виконані, тому це було природньо — залишити Ericsson і приєднатися до DVL.
— Скільки днів взяли на роздуми?
— Це було питання годин. Я знав, що цей проєкт відбудеться. Я повернувся з відповіддю на Михайло Шелемби через декілька годин, тому що цей проєкт унікальний. У кожної людини має бути проєкт життя. Ти можеш пропрацювати у галузі, постійно виконуючи одну й ту саму роботу. Це дійсно проєкт мого життя, він з’явився і це успіх для мене.
— Чи немає неустойки, яку DVL має заплатити Ericsson за те, що вас забрав?
— Такого взагалі не обговорювалося. Проблем з переходом не було. Напвпаки, це дало можливість змінити структуру Ericsson локально і виростити нових менеджерів у компанії. Коли керівник йде, на його місце «підіймаються» інші фахівці.
— Ми провели тендер і закупили 33 000 батарей. Зараз вони приїхали в Київ і ми починаємо розвозити їх по регіонам. Це саме стосується генераторів. Та частина генераторів, яка була раніше замовлена, вже встановлена. В січні ми очікуємо додаткові генератори. Але війна може внести корективи, тому що затримуються поставки. Дякуючи виробникам і логістам, ми отримали вчасно батареї.
Будуть модернізовані 10 000 об'єктів. На деяких з них батареї будуть замінені повністю, тому що вони старі і не розраховані на роботу більше чотирьох годин. На деяких об'єктах ми будемо просто додавати додаткову ємність.
— Це ті батареї, які тримають мінімум 8 годин заряду?
— На кожен об'єкт ми зараз ставимо по 5 літій-іонних новітніх батарей. Одна така підтримує близько 4,8 кВт/год. Споживання у нас до 3 кВт/год. Робота батареї 8-10 годин в залежності від об'єкту.
— Зараз держава вимагає таку роботу мереж?
— Держава вимагає до 10 годин. Наше завдання — наблизитися до цього показника. Але це питання наявності батарей і їх встановлення. А також, щоб вони заряджалися, додавання додаткової ємності. Є об'єкти, до яких просто доїхати, є ті, які знаходяться на будівлях, є — на прифронтових територіях, де немає доступу до обладнання. Наша ціль — забезпечити безперервну роботу 8-10 годин.
— Наскільки складно знайти 33 000 батарей?
— Це складно. Всі українські оператори замовляли батареї. lifecell раніше встановив 15 000 літій-іонних батарей. З новими загальна кількість буде 48 000 літій-іонних батарей. Перша частина — 6000 вже приїхала. До кінця 2024 року — це ще буде 7000. Наступна партія — на початку 2025-го року.
— Це один виробник?
— Так. Їх загалом багато, але не всі можуть виготовити в такій кількості.
— Де саме ви закуповували батареї?
— Це китайський виробник. В основному всі батареї виробляються в Китаї і альтернатив цьому немає. Тим паче в такій кількості.
— Наскільки вони якісні?
— Абсолютно якісні. Питання якості не стоїть. До проведення тендера, батареї тестувалися нашими технічними спеціалістами. До того ж, на мережі вже працюють такі самі батареї. Тобто, це не нове рішення, 15 000 таких батарей у нас вже були.
— Кількістю в 33 000 ви всю мережу покриєте чи ще потрібно буде докуповувати?
— Це був розрахунок, щоб модернізувати батареї на 10 000 об'єктах. В найближчому майбутньому ми будемо займатися їх встановленням. Навіть фізично розвести все — це завдання. Для розуміння, вага однієї батареї — 42 кілограми.
— На захоплених територіях, росіяни під себе «перепрошувають» базові станції?
— У нас немає деталей. Ми втрачаємо доступ до інфраструктури. Ми не знаємо, що з нею відбувається, тому що немає контролю і доступу до обладнання. Деякі базові станції фізично пошкоджені. Можливо, певне обладнання ворог використовує для своїх цілей.
— Держава може компенсувати подібні втрати?
— Думаю, що це питання всі будуть підіймати після завершення війни. Втрати великі несе кожен оператор. Це питання актуальне і всі зацікавлені отримати компенсацію. Але це питання післявоєнного часу.
— 5G можна розкласти на три складових. Для використання кінцевими споживачами (споживання відео підвищеної якості, для геймерів, віртуальна реальність тощо). Для бізнеса — це, наприклад, для створення автономних автомобілів чи видобувної промисловості (шахт). Третя складова — технологічна, коли ємності існуючих мереж (4G) недостатньо і ми їх розвантажуємо, отримуючи більшу якість.
В залежності від специфіки ринку та проникнення пристроїв, які підтримують 5G, оператор вирішує, коли впроваджувати технологію. Звісно, для України це ще зарано. В наші мережі таке проникнення складає 20%. А з іншого боку ще не вичерпані можливості 4G.
— Від 3G вже почали відходити?
— Стратегічно — так, обов’язково. Тому що 3G-частоти переважно використовуються для голосу. Ми їх будемо вивільняти і переводити для LTE 2100. Тут важливе питання — впровадження технології VoLTE, голос через LTE. Перший подібний проєкт був зроблений в Славутичі, Київської області. Там ми відключили мережу 3G, перевели абонентів на GSM, на VoLTE. Скарг від абонентів не було. В таких проєктах важливі правильне планування і аналіз абонентської бази, щоб не було впливу на абонентів.
І це не лише про частоти, але і про енергоефективність. Виключаючи 3G-обладнання, ми значно зменшимо енергоспоживання.
Відключення 3G не вплине на дзвінки та надсилання SMS. Однак для користування швидкісним інтернетом потрібно заздалегідь перейти на 4G, аби «уникнути незручностей в майбутньому».
— Не так давно пройшов тендер з купівлі мобільними операторами частот. На ньому кожен оператор купував зручні йому частоти. Компанія задоволена його результатом?
— Для нас було зрозуміло, що лот № 2 — найбільш привабливий, тому що він знаходився поруч з нашими існуючими частотами. Для того, щоб їх використати, нам не потрібно додатково купувати обладнання. Ми можемо почати впроваджувати технологію LTE 2100, використовуючи існуюче обладнання.
Що стосується частот 2300 МГц і 2600 МГц, для них потрібно будувати окремий рівень технологій. Це додаткові обладнання, антени, сервіси тощо. Це вартісний проєкт і ми на нього не розраховували. Наша ціль була отримати лот № 2, щоб ми могли максимально швидко використовувати ці частоти.
— Штучний інтелект — найважливіша технологія в моменті. Які плани в DVL стосовно її впровадження та розширення в роботі?
— Штучний інтелект і машинне навчання — це абсолютно правильні речі. Компанія використовує їх в рішеннях для обслуговування абонентів. Також ШІ цікавий для операційної діяльності компанії — обслуговування та планування мережі. Це дуже ефективно, коли з’являються нові технології і 5G зокрема.
Ми працюємо з нашими постачальниками технічних рішень. Ми розпочинаємо пілотні проєкти. Так, це не повноцінний ШІ, але в цьому напрямку ми дійсно працюємо. У нас є команда розробників, яка займається розробкою технічного рішення на базі машинного навчання, щоб керувати споживанням електроенергії. Така система має бути автономною та автоматичною, оскільки є великий ризик її використання під час блекаутів.
— Дійсно, є великі об'єми даних. Це важлива річ, тому що ти розумієш специфіку абонентів і можеш будувати тренди з розвитку бізнесу. Колеги з комерційного напрямку дивляться на поведінку абонентів, аналізуючи, що їм потрібно і де вони знаходяться. Це важливо для впровадження нових продуктів. Щодо наступних кроків розвитку, про це доцільно поговорити в другій половині 2025 року.
Зараз ми фокусуємось на операційній діяльності. Також ми дивимось, які нові сервіси виводити на ринок і що потрібно абонентам. Big data в цьому плані дуже корисна.
— Чи можливий новий бізнес-напрямок DVL в цьому напрямку?
— Ми працюємо над новими продуктами і сервісами, але коли вони вийдуть на ринок, тоді ми зможемо говорити на основі чого створені ці продукти.
— Про ситуацію на телеком-ринку. Малі та середні провайдери, що перебували на спрощеній системі оподаткування і зареєстровані як фізособи-підприємці (ФОП), мали вимушено з 1-го жовтня перейти на загальну систему. Таким чином податкова має хоче отримати додаткові надходження до бюджету у розмірі 3-4 млрд грн на рік. Для багатьох з них — це поступова смерть. Наскільки це адекватна історія з боку ринку і держави щодо учасників цього самого ринку?
— Я не зможу прокоментувати це питання, тому що це фінаносвий напрямок та оподаткування.
— Тоді чи цікаво DVL, якщо хтось з таких провайдерів буде продавати бізнес, придбати його?
— Абсолютно. Тому що невеликі гравці будували мережі в невеликах містах. Це побудована інфраструктура. Під час і після війни — це велика проблема — побудувати мережу. Для кожного великого оператора це цікаво. Але гадаю, що це перспектива через роки. Наша ціль — стабілізувати той бізнес, який маємо. Це сталість, вивід нових сервісів, а потім можливе придбання невеликих, регіональних операторів.
— Коли lifecell належав туркам і його очолював Ісмет Язіджі — це одна історія. Зараз є DVL, яким управляє українська команда і з боку у мене складається враження вашої зарядженості і активної конкуренції, тому що ви тут, на місці і знаєте всю ситуацію. І, здається, готові потрішки тіснити «Київстра» та Vodafone. Чи це так?
— В усіх з’явилася зарядженість. Тому що період очікування, коли відбудеться угода, мала вплив на компанію. Перехідний період — важкий. Коли вже була визначеність, зрозуміло, що потрібно «заряджати» команду і компанію. Прийшли «заряджені» люди, дли кожно це вже проєкт життя.Щодо конкуренції, у нас є плани, як ми будемо розвивати компанію. Ми будуємо їх на три роки вперед. На 2025-ий рік — це тактичні речі, які створюють базу на 2026-ий і 2027-ий роки. Це — сталість мереж, покриття і ємність мереж, додаткові послуги і їх якість. Якщо ми реалізуємо ці плани, то буде змінюватися сприйняття оператора.
— DVL — найбільша міжнародна телеком-група, яка присутня в Україні. Які зобов’язання це накладає на компанію?
— Звісно. Те, що ми робимо, вийшло за межі України. Коли відбулася угода зі створення DVL, до мене зверталися колеги з Європи та з нашого ринку, запитуючи про очікування і плани. Це не лише технологічна складова, але і бізнес-розвиток, що ми будемо робити з сервісами. Ми знаходимося у всіх на моніторингу. Всі очікують наступних кроків, що буде відбуватися.
Про непрості перші місяці роботи і французьких власників DVL
— З вашого призначення минуло 100 днів (інтерв’ю записано наприкінці грудня, Сергій Терещук вступив на посаду у вересні — ред.). За цей період вам стало зрозуміліше, навіщо французькому мільярдеру бізнес у воюючій країні з туманними перспективами?— Ці три місяці для нас були як три роки, тому що вони буля для нас турбулентними. Перша причина цього — об'єднання двох великих компаній. Це не лише lifecell, а й «Датагруп-Воля». Сама по собі «Датагруп-Воля» — велика. Був виклик розібратися зі структурами та об'єднати їх. Друга причина — технологічна складова. Потрібно було зробити аналіз і стратегію розвитку за короткий проміжок часу.
Головний же виклик, з яким ми зіштовхнулися, пов’язаний зі сталістю мереж. Завдання № 1 для нас всіх полягало в тому, як забезпечити живлення та роботу мережі до 10 годин. Таким чином були стратегічні та операційні питання. І, звісно, бізнесові складові, про які ви запитуєте.
Питання навіщо цей бізнес французам — просте і зрозуміле. Починаючи з 2020-го року, коли була пандемія COVID, всі зрозуміли, що телеком — це як залізниця чи дорога, тобто без нього неможливо жити. Під час повномасштабного вторгення стало зрозуміло, що від телекому залежить наше життя. Телеком залишиться, буде розвиватися і має великий потенціал.
«Датагруп» і lifecell — дві великі компанії, які після об'єднання лише посилюють одна одну з боку технологій, організацій та продуктів, які можемо виводити на ринок для користувачів. «Датагруп-Воля» — це потужний оператор для B2B-сегменту, lifecell більше фокусувався на B2C.
Звісно, багато бізнесів зараз призупинили роботу, але вони працюють і є потреба в телекомунікаціях. Ми очікуємо, що після завершення війни, в Україну будуть заходити нові бізнеси, тому є потреба в телеком-сервісах. Тому одне з рішень було інвестувати (французам в українські компанії — ред.).
— Із самим Ксав'є Ньєлем, власником NJJ Capital, яка прадбала українські компанії, ви бачилися?
— З Ксав'є ми не зустрічалися, але у нас були зустрічі з акціонерами, тобто представниками холдингу NJJ Capital, як з боку технічного, так і комерційного напрямків.
У вересні відбулася наша перша зустріч, де ми обговорювали плани з розвитку, об'єднання, інфрастуктури та сервісів. В грудні ми мали другу зустріч, на якій погоджували плани на наступний рік. Ми зустрічалися у Варшаві.
— Чи готові вони приїхати в Київ, до столиці воюючої країни?
— Ми дійсно запрошували колег. І очікуємо, що наступна зустріч, на початку 2025-го року, вже буде у нас. Попередньо вони готові і ми були б раді це зробити. Тому очікуємо їх в Україні.
— Вам з командою потрібно «спяти» різні бізнеси. Чи є моменти, які проходять складніше, ніж ви очікували?
— Це не лише бізнеси. Потрібно «спаяти» дві окремі компанії та культури. Найголовніше — об'єднання організаційних структур. lifecell був частиною Turkcell — це одна структура. «Датагруп» — це була інша культура, «Воля» — третя культура. Великий виклик — зробити це під час повномасштабного вторгнення, коли люди працюють віддаленно, даякі з них — за кордоном. І нам потрібно це зробити за короткий проміжок час.
За останні три місяці ми погоджували з NJJ Capital і всередині компанії, як об'єднати ці організаційні структури. Наша ціль — збільшити ефективність роботи за рахунок синергії. Тобто не за рахунок зовнішніх компетенцій та співробітників, а за разунок внутрішніх. Ми об'єднуємо комерційну, фінансову, технічну, організаційну структури.
В «Датагруп» потужна оптична мережа. Зараз ми велику частину базових станцій lifecell переводимо з радіорелейних систем на оптичні канали.
— Скільки часу потрібно на завершення об'єднання?
— З січня 2025-го ми розпочинаємо впровадження організаційних структур. Ціль — закінчити цей проєкт до кінця 2025-го. Ми розуміємо, що під час війни можуть бути зміни в будь-який момент. Навіть зараз, те що відбувається — нам потрібні технічні спеціалісти, адже відбувається мобілізація і людей забирають до війська. Те саме стосується наших підрядників. Тому ситуація може змінитися. Технологічна складова вже виконується останні два місяці, там набагато простіше об'єднувати.
— Скільки часу потрібно на завершення об'єднання?
Про свій перехід з Ericsson до DVL
— Переходячи до вашої біографії. Як ви прийшли до посади технічного директора DVL? Був конкурс на посаду чи це було, наприклад, запрошення від CEO DVL Михайла Шелемби?— Я працював в Ericsson з 2005-го року. Я прийшов в той час, коли Turkcell купив в Україні оператора «Астеліт» (оператор мобільного зв’язку в Україні, який працював під брендом life — ред.). Коли я приєднався до проєкту в Ericsson, це і був саме «Астеліт», я був тоді технічним керівником. Я розпочав кар'єру з lifecell з 2005-го року і з того часу, незважаючи на те, що працював в Ericsson 19 років в різних країнах, але я знав як команду, так і мережу lifecell, підтрумуючи з ними зв’язок.
Щодо конкурсу на посаду, то коли відбуваються такі об'єднання як DVL, то і готується заздалегідь команда під проєкт. Якщо до війни можна було залучати фахівців із-за кордону, то зараз це набагато складніше робити. Тому дійсно, у нас було обговорення з Михайлом Шелембою, ми обговорювали це. Ми працювали раніше по проєктам «Датагруп». Він знав, що у мене є експертиза по мобільному напрямку.
Коли стало зрозуміло, що угода по DVL буде закрита, було запропоновано приєднатися до команди. Це рішення було для мене неочікуваним, але воно було зроблено доволі швидко. Я був з lifecell протягом 19 років, для мене це було природньо (прийняти пропозицію про перехід — ред.).
Покидати Ericsson не було проблемою. Генеральним директором компанії я був з 2022-го року. У мене були плани по розвитку бізнесу і побудови команди. Цілі були виконані, тому це було природньо — залишити Ericsson і приєднатися до DVL.
— Скільки днів взяли на роздуми?
— Це було питання годин. Я знав, що цей проєкт відбудеться. Я повернувся з відповіддю на Михайло Шелемби через декілька годин, тому що цей проєкт унікальний. У кожної людини має бути проєкт життя. Ти можеш пропрацювати у галузі, постійно виконуючи одну й ту саму роботу. Це дійсно проєкт мого життя, він з’явився і це успіх для мене.
— Чи немає неустойки, яку DVL має заплатити Ericsson за те, що вас забрав?
— Такого взагалі не обговорювалося. Проблем з переходом не було. Напвпаки, це дало можливість змінити структуру Ericsson локально і виростити нових менеджерів у компанії. Коли керівник йде, на його місце «підіймаються» інші фахівці.
Про 32 000 батарей для мережі
— В новині про ваше призначення ви згадали «забезпечення енергонезалежності мережі». 19 вересня була новина, що Lifecell зобов’язали доставити генератори на декількох базових станціях, щоби забезпечити зв’язок протягом трьох діб без електрики. Схожа історія є в «Київстар» та Vodafone. Наскільки це зараз велика проблема та якою вона буде взимку?— Ми провели тендер і закупили 33 000 батарей. Зараз вони приїхали в Київ і ми починаємо розвозити їх по регіонам. Це саме стосується генераторів. Та частина генераторів, яка була раніше замовлена, вже встановлена. В січні ми очікуємо додаткові генератори. Але війна може внести корективи, тому що затримуються поставки. Дякуючи виробникам і логістам, ми отримали вчасно батареї.
Будуть модернізовані 10 000 об'єктів. На деяких з них батареї будуть замінені повністю, тому що вони старі і не розраховані на роботу більше чотирьох годин. На деяких об'єктах ми будемо просто додавати додаткову ємність.
— Це ті батареї, які тримають мінімум 8 годин заряду?
— На кожен об'єкт ми зараз ставимо по 5 літій-іонних новітніх батарей. Одна така підтримує близько 4,8 кВт/год. Споживання у нас до 3 кВт/год. Робота батареї 8-10 годин в залежності від об'єкту.
— Зараз держава вимагає таку роботу мереж?
— Держава вимагає до 10 годин. Наше завдання — наблизитися до цього показника. Але це питання наявності батарей і їх встановлення. А також, щоб вони заряджалися, додавання додаткової ємності. Є об'єкти, до яких просто доїхати, є ті, які знаходяться на будівлях, є — на прифронтових територіях, де немає доступу до обладнання. Наша ціль — забезпечити безперервну роботу 8-10 годин.
— Наскільки складно знайти 33 000 батарей?
— Це складно. Всі українські оператори замовляли батареї. lifecell раніше встановив 15 000 літій-іонних батарей. З новими загальна кількість буде 48 000 літій-іонних батарей. Перша частина — 6000 вже приїхала. До кінця 2024 року — це ще буде 7000. Наступна партія — на початку 2025-го року.
— Це один виробник?
— Так. Їх загалом багато, але не всі можуть виготовити в такій кількості.
— Де саме ви закуповували батареї?
— Це китайський виробник. В основному всі батареї виробляються в Китаї і альтернатив цьому немає. Тим паче в такій кількості.
— Наскільки вони якісні?
— Абсолютно якісні. Питання якості не стоїть. До проведення тендера, батареї тестувалися нашими технічними спеціалістами. До того ж, на мережі вже працюють такі самі батареї. Тобто, це не нове рішення, 15 000 таких батарей у нас вже були.
— Кількістю в 33 000 ви всю мережу покриєте чи ще потрібно буде докуповувати?
— Це був розрахунок, щоб модернізувати батареї на 10 000 об'єктах. В найближчому майбутньому ми будемо займатися їх встановленням. Навіть фізично розвести все — це завдання. Для розуміння, вага однієї батареї — 42 кілограми.
— На захоплених територіях, росіяни під себе «перепрошувають» базові станції?
— У нас немає деталей. Ми втрачаємо доступ до інфраструктури. Ми не знаємо, що з нею відбувається, тому що немає контролю і доступу до обладнання. Деякі базові станції фізично пошкоджені. Можливо, певне обладнання ворог використовує для своїх цілей.
— Держава може компенсувати подібні втрати?
— Думаю, що це питання всі будуть підіймати після завершення війни. Втрати великі несе кожен оператор. Це питання актуальне і всі зацікавлені отримати компенсацію. Але це питання післявоєнного часу.
Про 5G, 3G, аукціон радіочастот і штучний інтелект
— Як ви плануєте розвивати 5G в Україні?— 5G можна розкласти на три складових. Для використання кінцевими споживачами (споживання відео підвищеної якості, для геймерів, віртуальна реальність тощо). Для бізнеса — це, наприклад, для створення автономних автомобілів чи видобувної промисловості (шахт). Третя складова — технологічна, коли ємності існуючих мереж (4G) недостатньо і ми їх розвантажуємо, отримуючи більшу якість.
В залежності від специфіки ринку та проникнення пристроїв, які підтримують 5G, оператор вирішує, коли впроваджувати технологію. Звісно, для України це ще зарано. В наші мережі таке проникнення складає 20%. А з іншого боку ще не вичерпані можливості 4G.
Важливою також є доступність частот. Зараз вони використовуються військовими і недоступні. Коли це зміниться — питання часу.
— Від 3G вже почали відходити?
— Стратегічно — так, обов’язково. Тому що 3G-частоти переважно використовуються для голосу. Ми їх будемо вивільняти і переводити для LTE 2100. Тут важливе питання — впровадження технології VoLTE, голос через LTE. Перший подібний проєкт був зроблений в Славутичі, Київської області. Там ми відключили мережу 3G, перевели абонентів на GSM, на VoLTE. Скарг від абонентів не було. В таких проєктах важливі правильне планування і аналіз абонентської бази, щоб не було впливу на абонентів.
І це не лише про частоти, але і про енергоефективність. Виключаючи 3G-обладнання, ми значно зменшимо енергоспоживання.
Цьогоріч мобільні оператори почнуть вимикати 3G-мережу в Україні.
Так оператори звільнять місце для 4G й забезпечать швидші та кращі послуги, пише Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК). Перед вимкненням 3G у конкретному регіоні оператори мають повідомити про це користувачів.Відключення 3G не вплине на дзвінки та надсилання SMS. Однак для користування швидкісним інтернетом потрібно заздалегідь перейти на 4G, аби «уникнути незручностей в майбутньому».
— Не так давно пройшов тендер з купівлі мобільними операторами частот. На ньому кожен оператор купував зручні йому частоти. Компанія задоволена його результатом?
— Для нас було зрозуміло, що лот № 2 — найбільш привабливий, тому що він знаходився поруч з нашими існуючими частотами. Для того, щоб їх використати, нам не потрібно додатково купувати обладнання. Ми можемо почати впроваджувати технологію LTE 2100, використовуючи існуюче обладнання.
Що стосується частот 2300 МГц і 2600 МГц, для них потрібно будувати окремий рівень технологій. Це додаткові обладнання, антени, сервіси тощо. Це вартісний проєкт і ми на нього не розраховували. Наша ціль була отримати лот № 2, щоб ми могли максимально швидко використовувати ці частоти.
— Штучний інтелект — найважливіша технологія в моменті. Які плани в DVL стосовно її впровадження та розширення в роботі?
— Штучний інтелект і машинне навчання — це абсолютно правильні речі. Компанія використовує їх в рішеннях для обслуговування абонентів. Також ШІ цікавий для операційної діяльності компанії — обслуговування та планування мережі. Це дуже ефективно, коли з’являються нові технології і 5G зокрема.
Ми працюємо з нашими постачальниками технічних рішень. Ми розпочинаємо пілотні проєкти. Так, це не повноцінний ШІ, але в цьому напрямку ми дійсно працюємо. У нас є команда розробників, яка займається розробкою технічного рішення на базі машинного навчання, щоб керувати споживанням електроенергії. Така система має бути автономною та автоматичною, оскільки є великий ризик її використання під час блекаутів.
Про big data, малих телеком операторів та амбіції щодо конкуренції
— CEO DVL Михайло Шелемба в одному з інтерв’ю розповідав про «аналіз big data трафіку абонентів для бізнесу». Які тут плани?— Дійсно, є великі об'єми даних. Це важлива річ, тому що ти розумієш специфіку абонентів і можеш будувати тренди з розвитку бізнесу. Колеги з комерційного напрямку дивляться на поведінку абонентів, аналізуючи, що їм потрібно і де вони знаходяться. Це важливо для впровадження нових продуктів. Щодо наступних кроків розвитку, про це доцільно поговорити в другій половині 2025 року.
Зараз ми фокусуємось на операційній діяльності. Також ми дивимось, які нові сервіси виводити на ринок і що потрібно абонентам. Big data в цьому плані дуже корисна.
— Чи можливий новий бізнес-напрямок DVL в цьому напрямку?
— Ми працюємо над новими продуктами і сервісами, але коли вони вийдуть на ринок, тоді ми зможемо говорити на основі чого створені ці продукти.
— Про ситуацію на телеком-ринку. Малі та середні провайдери, що перебували на спрощеній системі оподаткування і зареєстровані як фізособи-підприємці (ФОП), мали вимушено з 1-го жовтня перейти на загальну систему. Таким чином податкова має хоче отримати додаткові надходження до бюджету у розмірі 3-4 млрд грн на рік. Для багатьох з них — це поступова смерть. Наскільки це адекватна історія з боку ринку і держави щодо учасників цього самого ринку?
— Я не зможу прокоментувати це питання, тому що це фінаносвий напрямок та оподаткування.
— Тоді чи цікаво DVL, якщо хтось з таких провайдерів буде продавати бізнес, придбати його?
— Абсолютно. Тому що невеликі гравці будували мережі в невеликах містах. Це побудована інфраструктура. Під час і після війни — це велика проблема — побудувати мережу. Для кожного великого оператора це цікаво. Але гадаю, що це перспектива через роки. Наша ціль — стабілізувати той бізнес, який маємо. Це сталість, вивід нових сервісів, а потім можливе придбання невеликих, регіональних операторів.
— Коли lifecell належав туркам і його очолював Ісмет Язіджі — це одна історія. Зараз є DVL, яким управляє українська команда і з боку у мене складається враження вашої зарядженості і активної конкуренції, тому що ви тут, на місці і знаєте всю ситуацію. І, здається, готові потрішки тіснити «Київстра» та Vodafone. Чи це так?
— В усіх з’явилася зарядженість. Тому що період очікування, коли відбудеться угода, мала вплив на компанію. Перехідний період — важкий. Коли вже була визначеність, зрозуміло, що потрібно «заряджати» команду і компанію. Прийшли «заряджені» люди, дли кожно це вже проєкт життя.Щодо конкуренції, у нас є плани, як ми будемо розвивати компанію. Ми будуємо їх на три роки вперед. На 2025-ий рік — це тактичні речі, які створюють базу на 2026-ий і 2027-ий роки. Це — сталість мереж, покриття і ємність мереж, додаткові послуги і їх якість. Якщо ми реалізуємо ці плани, то буде змінюватися сприйняття оператора.
Тому прямої конкуренції немає, але є тяжка робота над планами.
— DVL — найбільша міжнародна телеком-група, яка присутня в Україні. Які зобов’язання це накладає на компанію?
— Звісно. Те, що ми робимо, вийшло за межі України. Коли відбулася угода зі створення DVL, до мене зверталися колеги з Європи та з нашого ринку, запитуючи про очікування і плани. Це не лише технологічна складова, але і бізнес-розвиток, що ми будемо робити з сервісами. Ми знаходимося у всіх на моніторингу. Всі очікують наступних кроків, що буде відбуватися.
«Ми будемо працювати для абонентів, а вони покажуть, де наше місце». Інтерв'ю із СTO компанії DVL про 33 000 батарей для мереж, відмову від 3G і впровадження 5G, французьких власників та амбіції щодо конкуренції на ринку
«Для мене — це проєкт життя», — каже в інтерв’ю dev.ua CTO DVL Сергій Терещук про свою нову посаду, плануючи на ній подальші плани розвитку компанії. Нещодавно створена після об'єднання компаній «Датагруп», «Воля» і lifecell, DVL сьогодні — це найбільша міжнародна телеком-група, яка присутня в...
dev.ua
Останнє редагування: