Чесно кажучи відчуваю цифровий передоз від смартфона.
Це називається залежність (але кращє є слово - addiction). (це як алкозалежність, наркоманія, тощо)
Судячи з вашого "цифровий передоз" можно припустити відсутність діяльності, та потреба у активності та емоціях котрі отримуються з медіа, ютубів, тіктоків, тощо, що заміщують вашу реальну буденність.
Тобто життя як в компьютерній грі у ролі spectator котрий спостерігає за діяльністтю навколо, в протилежність дій в своєму житті як "капітан" свого корабля у морі під назвою життя.
Коли клята русня обстрілювала нас, та через обстріли зник інтернет та світло, то перший час було туго, та була гостра потреба в тому, що як виявилось заважало по життю. А заважало як раз схоже як у вас: ютуби, тєлєграми, новини, ігри, дзвінки, і так далі. Як тіки цього не стало - вивільнилось багато і часу, і енергії, і можливостей котрі потрібно було щє давно використовувати до блекаутів.
А там навалились інші забов'язання, різноманітна діяльність, і до новин та медіа не було ні часу, ні сил.
І виявляється (прозвучить дико) - що світ ось він, тут та зараз. І якщо працювати (у сенсі корисності для суспільства, себе, оточуючих), та отримувати за це винагороду у формі власної сатисфакції за результати праці (не обов'язково визнання, гроші, тощо) - то це підмінює медіазалежність залежністтю від бути корисним. Але це працює як човен, котрий може гойдатися в різні боки, і може турнути знов у цей стан залежності від цифрового світу, та відірвати від реального.
Телефон коли я працював, як і компьютери просто були інструментами для конкретної роботи.
Тобто є телефон - він для гуглмапсів якщо потрібно, для замовлення якщо потрібно, для якихось функціональних потрібним задач.
Компьютери також. Взагалі не було бажання ні відео дивитися, ні тєлєгу читати (відписався від усього).
Хоча до цього і блокував сам собі сайти, і усіляке лайно щоб не витрачати марно час. А як виявилось коли просто підіймаєш сраку, та робишь щось корисне - то власне і зайве відпадає саме собою, та життя суттєво покращується.
Приклади різні, але за неділю блекаутів я у 2022 або 2023 році зробив набагато більше, ніж за декілька місяців, та купу усього того, що роками потрібно було робити, але "не вистачає часу, немає сил, потім, завтра, через неділю, на вихідних, та і особо не турбує проблема". А коли берешся за вірішення їх - то виявляється що все взагалі не так, як здавалось, і що все це лайно можна було за декілька днів вирішити та забути, натомість роками постянно турбувався та нервував через дрібниці. А це все жере сили також.