Это мазохизм, как по мне, а не преимущество
Не мазохизм, а НЕжелание платить больше, чем оно стОит.
Возьмём к примеру новый "Максимальный": 300 минут на "врагов" - это по себестоимости (по ставке интерконнекта 10 коп./мин.) = 30 грн., 60 Гб. инета (имхо) = гривен 100, внутрисеть = 30 грн. ИТОГО = 160 грн.... + прибыль опера, ну пусть будет 90!!! грн. с абонента.
Т.е. получилось, что на этот тариф должна быть цена = +- 250 грн.
ОТКУДА они взяли цену 350???
В опсоса ціноутворення відштовхується не від собівартості хвилини розмови, інтерконекту чи мегабайта даних, а відбувається трохи по іншому.
Прямих витрат на пакет послуг, як таких, немає. Є витрати на оплату праці і єсв всього персоналу, енергопостачання, оренду приміщень, обладнання, плата за користування частотами, адміністративні витрати, амортизація, витрати на маркетинг (збутові, реклама, смм тощо), податки, інші витрати (точно ж якісь забув).
Грубо кажучи, треба підтримувати працездатність мережі для N мільйонів сімкарт. І тут оператор може порахувати, скільки в середньому з однієї сімкарти йому треба мати надходжень, щоб 1) бути беззбитковим, 2) мати можливість отримати прибуток в Х млрд. грн. для того, щоб розподілити його в різні фонди (в т.ч. і на інвестиції в розвиток мережі).
Для прикладу, в першому випадку виходить 25 грн./міс з сімкарктки, а в другому - 75 грн./міс. (цифри з довідника Фонарьова). І оскільки така уравніловка не потрібна ні оператору (треба ж з усіх сімкарт збирати щомісяця цю величину), ні споживачам (ніхто не готовий платити 75 грн. щомісяця, якщо не користується послугами), маємо тарифи різного наповнення і цінової категорії.
Звичайно ж, собівартість обслуговування тарифу за 350 грн. при максимальному споживанні всіх послуг відрізнятиметься від собівартості обслуговування сімки, що просто зареєстрована в мережі в кнопочному телефоні і чекає з моря погоди. Але різниця не суттєва. Скажімо, в першому випадку величина складає 35-40 грн., в другому - 10-15 грн. (цифри тут вже з іншого довідника - Стелі).
