Может, он уже Евро-4,а то и Евро-3? Я уже попал на А-95 Евро-4, чувствуется качество, точнее его недостаточность. А самое противное - этот бенз вонючий до безобразия! Боюсь представить, что будет на Евро-3
Он по чеку Евро-4, ага, по факту - хз где они его накопали и ответа щас никто не скажет публично, потому что это что-то - понятно что и пару ракет туда и АНП окончательно навернется.
Но вот банально пока ждал своего слота, мужики на заправку заезжают, я им говорю там вроде только второй есть, ответ у всех примерно одинаковый - та хоть какой-то и то хлеб.
Тоесть люди не смотрят щас ни на цену ни на то шо это за бензин, а гребут уже что угодно.
Ничего не мешало им его продавать по цене 95. Более того, это ж не просто 92, это 92 Energy, если там в сертификате есть слово Енерджи, то его по 39 продавать можно вообще. И все равно купили бы.
Значит для сети АНП цена не есть блокирующим фактором и они готовы продавать даже ниже тех цен, что технически можно установить. При этом для АНП не проблема потушить полностью станцию, я таких валом видел - на них не было жизни с февраля.
Значит конкретно в этой сети проблема с обеспечением у них в другом и рост цены её никак не решит.
Главный нюанс с регулированием сейчас в том что оно вводилось в других логистических реалиях и не предусматривает того что во Львов и Харьков действительно разные логистические расходы. И если сейчас во Львове поставить цену с учётом стоимости доставки на Харьков, то на Харьков никто не повезет. Если цену во Львове поставить с учетом доставки на Львов - то в Харьков никто ничего не повезет. А вот если цена в Харькове будет как цена во Львове + доставка на Харьков + % интереса - повезут и на Харьков за интересом и на Львов за оборотом.
Схожа ситуація на залізничні пасажирські перевезення, особливо приміські - держава загралася в пільги і низькі ціни, як результат - убогі електрички, рідко ходять, а наприклад в Чернівецькій області лишились аж 2 приміських поїзда в день і усьо.
От доречі в питанні транспорту "риночок порішав" дуже добре відпрацював на маршрутках. Це реально яскравий приклад того, що буває коли "ринок рішає". Купа райцентрів і сіл втратили автобусне сполучення в останні роки, бо тупо невигідно працювати. За логікою ринку вони мали підвищувати тариф до моменту коли стане вигідно працювати, а замість цього вони закривались і йшли з бізнесу. Покатайся по Черкаській області наприклад, повивчай яка там торба з автобусним транспортом настала і ніякі ринкові механізми не врятували.
У маршруток наприклад міста Києва - вільний тариф, вони можуть встановити що завгодно. Але при цьому за останні 10 років кількість маршруток лише скорочується, а вони постійно скаржаться що тариф недостатній.
Чому так відбувається? Тому що окрім власне бажання встановити ціну, ще є пасажир - споживач. І ціна проїзду це баланс між можливостями пасажирів, та собівартістю перевезень.
І як тільки цей баланс порушується - запускається спіраль яка знищує маршрут. І працює вона дуже просто - збільшили тариф, частина пасажирів відмовилась, доходи від решти пасажирів компенсували цю відмову, але загалом дохід став більше лише трохи і проблема не вирішилась. Що робити далі? Раз пасажирів стало менше, то давайте скоротимо кількість маршруток. Це відбуваєтсья, як наслідок зростає інтервал руху, ті пасажири що лишились змушені платити більше та чекати довше. Їм теж це починає не подобатись і вони шукають альтернативні шляхи. Декілька таких ітерацій і маршрут вже стає непередбачуваним, його тупо перестають спеціально чекати і він помирає. І все, в людей був маршрут, а тепер його немає. Хоча здавалось би, є ринок та вільний тариф, все має самоврегулюватись.
З бензинами ситуація дещо інша, але певні паралелі тут є. Збільшення ціни зменшуватиме попит, та збільшуватиме ціни на полицях магазинів, що також зменшуватиме можливості людей до покупки бензинів. Це якщо ну зовсім грубо дивитись.
Тут багато хто розглядає дефіцит як власну проблему - не хочеться стояти в черзі, але для тих хто не хоче стояти в черзі прямо зараз є опції цього не робити:
- паливні картки за "оптовими цінами" від окремих брендів
- місцеві заправки де без чеку наливають паливо за договірною ціною.
Тобто "ринковий" механізм спрацював і з'явилась альтернативна опція. Але вона не користується широким попитом, а багато хто цим користується лише коли бак "підходить" до лампочки і інших варіантів немає і беруть не повний бак, а лише певний мінімум.
Але в такому підході:
Проблема: черги на заправках
Задача: позбутись черг
Рішення: відпускання ціни у вільне плавання
Результат: зменшення попиту до рівня, який буде забезпечуватись рівнем поставок.
Не буде досягнуто того, що потребує уряд. Для уряду задача зараз - максимально призупинити зростання цін, запустити економіку та збільшити споживання.
Тому з точки зору держави тут задача і проблема абсолютно інша.
Проблема: дефіцит доступних обсягів та логістичних можливостей доставки палива, як наслідок неможливість забезпечити поточне та відкладене споживання
Задача: збільшення споживання бензинів
Рішення: збільшення опцій по покупці, та збільшення опцій доставці палива
Результат: черги будуть залишатись через відкладений попит який буде все більше і більше прокидатись коли зрозуміє що бензину стало більше, але і споживання буде рости за рахунок збільшення постачання палива
Тобто головні задача держави зараз:
- Міждержавні контакти для того щоб виробники з ЄС та інших країн збільшили обсяги виробництва, та змогли забезпечити продаж ресурсу в нашу країну. Нафтогазова галузь це не тільки бізнес, але і політика і тут політичні контакти дуже важливі.
- Міждержавні контакти для того щоб виробники з ЄС змогли швидко отримати більше нафти для роботи. А нафта це танкери, порти, пріорітети пропуску саме нафтових танкерів перед іншими. Це дуже важка робота і це точно не рівень умовної ОККО.
- Міждержавні контакти для того щоб країни ЄС забезпечили зберігання нашого палива на їх нафтобазах ближче до кордонів України, для полегшення логістики.
- Міждержавні контакти для того щоб бензовози з ЄС, та наші бензовози максимально просто і швидко могли їздити. Умовний ОККО не може вплинути на уряд Польщі, щоб ті дали зелене світло бензовозу який не відповідає стандартам ЄС, а потім забезпечили його проїзд без черг, а от держава - може.
- Робота з залізницями України та ЄС по пошуку цистерн для доставки палива залізничними шляхами, та допомога в синхронізації залізничних поставок з бензовозами.
Банальний приклад, ми за останні роки купували пальне в Європі лише в Орлен Литва та Ромпетрол. Ми не можемо з Орлен Литва (м. Мажейкяй) постачати бензини залізницею. В Литві колія 1520мм, а в Польші 1435 мм. Вагони просто не підійдуть. Значить тут потрібно шукати інших виробників бензину, в інших локаціях. Тоді по коліям 1435 мм вагони доїдуть до кордону з Україною, а там треба буде змінювати колісні пари на наші.
По суті зараз будується абсолютно нова логістика і нові ланцюги постачання. Майже з нуля. При цьому в ситуації коли в нас більше немає опції зберігати пальне в середині країни. Тобто бензовоз має їхати з нафтобази за кордоном прямо на кінцеву станцію.
І якщо замість оцих кроків держава просто тупо відмінить регулювання, то у нас завтра будуть ті самі черги по 50, а післязавтра черг не буде по 80, але при цьому країна тупо встане, бо в однієї чверті країни не буде грошей щоб купити бензини, а в чверті країни буде повний бак, але не буде куди поїхати, а ще одна чверть країни прозріє з цін в магазинах.
finance.ua
