Філологи-мовознавці. Клуб ботанів

[vlad_g]

розрив шаблона - греки, що розмовляють тюркською мовою

Исторически, приазовские греки - это переселенный этнос из Крыма в 18 веке. Часть из них ("греко-татары") ассисимировалась с тюркскими народами, населявшими Крымский полуостров, говорили на урумском языке. другая часть ("греки эллины") сохранила свой греческий диалект, который называют румейским.
Вообще, живя в Мариуполе, приходилось общаться с многими представителями этноса, по их рассказам мало кто уже может сказать на родном языке больше, чем несколько бытовых фраз. Хотя, их деды-бабы говорили на родном языке и с трудом понимали русский.

 

[Kritik]

В німецькому ж такого немає?

Есть.

 

[Maxxx]

досі залишилися носії цієї мови, хоча зараз вже на окупованих територіях.

Та то рахуй, що вже нема...

 

[Паук]

вивчити складну мову, знання англійської не канає

З точки зору "логіки" німецька - мова не складна, воно (майже) все дуже систематизоване, навіть

рода, падежи, необычный порядок слов, куча артиклей

Але це для тих, хто може вибудувати чітку логічну структуру/схему, бачити цілісну картину, вміє декомпозувати-композувати об'єкт на деталі та навпаки.

В той час як англійська - доволі примітивна, проте дуже переускладнена "винятками". Тут пишем, тут не пишем, а тут можем і так і так, тут перевернем з ніг на голову, ще і до винятку додамо виняток. Плюс купа залишків-рудиментів "із старих часів" де колись були нормальні роди-відмінки або часові форми (знову ж таки винятками). І, так як мова наполовину запозичена, жах із написанням-читанням. При вивченні англійської, зубрити треба трохи більше, ніж дофіга - бо в багатьох ситуаціях навіть натяк на якусь логіку чи структуру відсутній.

 

[Maxxx]

Так німецька мова простіше за англійську

Тануна, особливо тим, хто все життя знав англійську.. Можливо італійська або іспанська ще зайшли б, але не це.. Люблю слухати Рамштайна, але вчити її мене, старого кобеля, вже ніщо не змусить..))

Post automatically merged: 24.01.24

бо в багатьох ситуаціях навіть натяк на якусь логіку чи структуру відсутній.

Тільки зорова пам'ять, зубрити не треба нічого, в принципі, ніколи. Або запам'ятовувати візуально, або розуміти логіку.

 

[webivan]

Тільки зорова пам'ять, зубрити не треба нічого, в принципі, ніколи. Або запам'ятовувати візуально, або розуміти логіку.

Нє, ну реально, як ти неправильні артиклі вивчиш зоровою пам'яттю? Може вона тебе звісно фотографічна, а мені їх було простіше зазрубрити, бо логіки там немає.

 

[Maxxx]

неправильні артиклі

Нащо вони тобі треба? Використовуй a, an та the, або просто не вживай взагалі - тебе зрозуміють.. Що складно - це написання багатьох слів без логіки, або з дуже невизначеними правилами, або неправільні дієслова запам'ятати.

 

[webivan]

Нащо вони тобі треба? Використовуй a, an та the, або просто не вживай взагалі - тебе зрозуміють.. Що складно - це написання багатьох слів без логіки, або з дуже невизначеними правилами, або неправільні дієслова запам'ятати.

Тьху ти, мав на увазі неправильні дієслова

 

[vlad_g]

В той час як англійська - доволі примітивна, проте дуже переускладнена "винятками".

Конструктор-лего. Выучить "формулы" образования временных форм и побольше лексики. Никаких тебе склонений и спряжений. Отдельный гемор с артиклями, но то только для нас, т.к. нет "языковой чуйки" на этот лингвистический феномен. Ну и с чтением слов - да, тут согласен, тут как с иероглифами - каждое слово надо запоминать отдельно, т.к.правила чтения как бы есть, но исключений больше чем правил. Результат многовекового сплава заимствований из разных языков - германских, кельтских, латыни, огромный пласт французской лексики...

Post automatically merged: 24.01.24

Тьху ти, мав на увазі неправильні дієслова

На самом деле их не так уж и много. Достаточно помнить два-три десятка самых ходовых. (Французский нервно курит в сторонке....)

 

[webivan]

Отдельный гемор с артиклями

А в чому тут гемор? Якщо говориш загалом про предмет - то "a/an", якщо про конкретний екземпляр предмета, то "the".

 

[vlad_g]

Отдельный гемор с артиклями

А в чому тут гемор? Якщо говориш загалом про предмет - то "a/an", якщо про конкретний екземпляр предмета, то "the".

Ну то понятно. И про тему/рему я знаю. Просто в славянских языках (пожалуй, кроме болгарского) отсутствует такое явление как артикль, и интуитивно нам это не понятно, нужно заучивать. И все равно по отзывам носителей языка часто их путаем и лепим не туда.

 

[plebis]

А в чому тут гемор? Якщо говориш загалом про предмет - то "a/an", якщо про конкретний екземпляр предмета, то "the".

Пфф, в мене вже був IELTS зданий, достатній для еміграції в Канаду чи Австралії, коли я з цим остаточно розібрався (завдяки виправленням греммерлі). Воно, як то часто буває, easy to learn, hard to master

 

[luytel]

в славянских языках (пожалуй, кроме болгарского) отсутствует такое явление как артикль,

А галицьке,- сі?

 

[Паук]

Пфф, в мене вже був IELTS зданий, достатній для еміграції в Канаду чи Австралії, коли я з цим остаточно розібрався

Щоб завалити навіть досвідченого на іспиті, достатньо дати завдання на артиклі. Так казала наша "англічанка" у школі.

 

[vlad_g]

в славянских языках (пожалуй, кроме болгарского) отсутствует такое явление как артикль,

А галицьке,- сі?

Это возвратная частица. В стандартной українськой мове это постфикс -ся/-сь. В польском się. "Що сі трапило?"
Или, в закарпатских диалектах может быть спряжением глагола "бути". Как в словацком: ja som, ty si, on je.... "Гарна сі".

 

[Sanyok77]

в славянских языках (пожалуй, кроме болгарского) отсутствует такое явление как артикль,

А галицьке,- сі?

Це фактично частинка "себе". Ми кажемо "я наївся", а галичани "я ся наїв". Тобто нагодував.

 

[exdvag]

комфортні умови - вивчити складну мову, знання англійської не канає

Так німецька мова простіше за англійську

В цьому твердженні з вами не погоджусь. 1) дієслова відмінюються
2)дієслів з 400 це слова з be, ge, vor, ver, zer, auf, aus, ant, heraus, mit..... і всі вони змінюють значення ще й в усній мові вимовляються окремо десь......там в кінці речення в треба бути уважним..

 

[exdvag]

в славянских языках (пожалуй, кроме болгарского) отсутствует такое явление как артикль,

А галицьке,- сі?

Це фактично частинка "себе". Ми кажемо "я наївся", а галичани "я ся наїв". Тобто нагодував.

Це подібно до німецької,- ich habe mich überanstrengt.. оце ся це як я наївся, побрився, втомився, принаймні коли я в молоді роки бував на Закарпатті я тих з ким спілкувався привчив до такої парадигми в своїй мові. А на "місцеві говори" най то буде як цебто я говорю, тобто до місцевої специфіки з часом звик.

 

[Kritik]

То там "воздух" перевели як кисень? Якесь дивне речення..

"Выкинуть на кислород" . Не слышали?

 

[Selianka]

в славянских языках (пожалуй, кроме болгарского) отсутствует такое явление как артикль,

А галицьке,- сі?

Це фактично частинка "себе". Ми кажемо "я наївся", а галичани "я ся наїв". Тобто нагодував.

Не лише Галичани.Закарпаття теж.
Моя племінниця навчилася ще чеської, то тепер плутає і каже " я сем українка"

Post automatically merged: 26.01.24

То там "воздух" перевели як кисень? Якесь дивне речення..

"Выкинуть на кислород" . Не слышали?

Ніколи. Може, то мало бути "подихати повітрям"?