Заохочення у грошовій формі чи просто грамоти вручати?
Мова й суспільство
- Автор теми yahoo
- Дата створення
не розумію про що ви пишете, для мене суржик - це не украінська чи російська мова, це саме говір де можуть використовуватись в перемішку як унікальні регіональні слова (йо, мона, скіко) так і російські (бо вони на цій територіі стали вже давно украінськими), це з категоріі, що на кубані украінські слова вже починають називати "кубанською балаканкою"
Мене б заохотив подивитися український фільм, прочитати українську книгу і т.ін цікавий сюжет та якісна мова. Навіть якщо це не оригінали, а добрі переклади. Платити мені не треба, я сам заплачу, купуючи.
А Вам грамоту якщо треба, то можу посприяти. Аби було за що.
Post automatically merged:
Спробуйте прочитати ще раз.
Post automatically merged:
Post automatically merged:
Так, для прикладу того, що вже дістало:
Велике дякую
Я вибачаюся
Залучити до відповідальності
Ніде жити
Гатили з мінометів
Постріл потрапив у голову
Міроприємства
Заключення експертизи
Вдягніть маску
Більш кращий
Опосередкований стосунок
Згущення фарб
Загидження водоймищ
Рахує себе українцем
Група захоплення
Пожежний розрахунок (тобто команда)
Уповноважені обличчя
Електрохарчування
відважив комплімент
,..............
Останнє редагування:
ну то хай почують і дізнаються з назви вулиць та пам"ятників на їх честь
Знову з Вами згодний. Але у випадку, коли вулицю Оборони Сталінграда перейменовають на В'ячеслава Куриленка. А не вулицю Чехова на Софії Цимбаленко.
А як іноді буває цікаво терміново шукати адресу, не встигаючи за перейменуваннями... Але то вже інша тема. Хоча до мови теж має відношення - таксисти іноді багато слів у територіально-діалектичній комбінації вимовляють.
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
Kritik
Имею мнение...
- Реєстрація
- 21.09.08
- Місто
- Odessa <--> Berlin
И это уже было:
" Тоже, извозчик! Плеханова не знаешь!.." ©Илья Ильф и Евгений Петров - кстати, теперь уже практически запрещенные в Украине писатели.
Так я можу. Різьба по дереву, нє?
Post automatically merged:
За виключенням тих випадків, коли зумисне, демонстративно, кепкуючи, вживають викривлений суржик.
Останнє редагування:
exdvag
Ненавиджу росію а вона мене.
"Нє" - ні. В мене багато навиків. Я рисую, здатний займатись гіпсом, зробити щось прекрасне із дерева також але не це моя професія. * Як відповідь на безпосереднє питання.
Роздавати підписку безкоштовну дітям з україномовним контентом для русскорозмовляючих сімей гарна думка. Батьки чи куплять чи ні, а дитина державну мову в суспільстві знатиме.
А от харківська кров'янка, гірше нема...
Якщо порівнювати зі справжньою.
Коли вони мені її нахвалюють, мовляв,- "дядьку купляй найсмачнішу кров'янку", я їм пояснюю що вони спражньої кров'янки в очі не бачили, не те що не їли...
Псешат..
Там є 2 озвучування фільму, обидва радянських часів: в одному всі російською, а головний персонаж – суржиком, а в іншому – всі українською, а він все так же суржиком. Що змінює сенс на протилежний. Другу дивом віднайшли в 2013 у Маріуполі.
Банкрути й манкурти. Класична кінокомедія «За двома зайцями» сьогодні актуальна як ніколи
Віктору Іванову вдалося в упаковці сатиричної комедії зняти цілковито антиколоніальне кіно — якщо дивитися україномовний оригінал, який транслювали по клубах, а надалі взагалі знищили, а не російськомовний відомий переклад.
detector.media
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
debugger, свого часу знайшов і заскирдував з Інету українську оту версію - а радянсько-російську видалив. Небо та земля. Це як "Альфа" дивитись у нашій та москальській озвучці.
Btw, у фільмі Сірки та Секлета Лемериха говорять чистою українською - звісно, з Проней та Голохвастовим все ясно, там суперсуржик.
Post automatically merged:
Btw, у фільмі Сірки та Секлета Лемериха говорять чистою українською - звісно, з Проней та Голохвастовим все ясно, там суперсуржик.
Останнє редагування:
Та не зовсім змінює сенс для тих, хто не знає української - вони вважають, що суржик то вона й є. Цей фільм у російській версії я завжди сприймав дуже спокійно, не вбачаючи образи для української мови, а розуміючи як сатиру на суржик та випендрьож Голохвостого. Це зараз знайдеться значна кількість ідеологів нищення української мови та великодержавного знущання над нею. А мої молоді "доперестроєчні" роки проходили у двомовному середовищі, де хоча і переважала кількісно російська, але ніхто не заморочувався цим, чудово розуміючи обидві. Ні, звичайно були і тоді мовні та ідейні екстремали, але поза межами мого кола, яке не цікавилося політикою, маючи інтереси у сферах науки, спорту та молодих розваг.
- Леонид Моисеевич, а правда, что вы в молодости были членом суда?
- Ах, молодость! Член сюда, член туда.
Навчався у російській школі (60-ті роки). Не пам'ятаю як було у молодших класах, але в старших кількість уроків мови і літератури була однаковою для російської та української. До речі, вступаючи до університету, збирався писати екзаменаційний твір російською, а у день іспиту виявилося, що мене занесли до списків української групи, бо у мене п'ятірка з укр.мови і літератури. Такий був порядок на природничих факультетах. Боже, який був шок! Якось викрутився з вільною темою по Лесі Українці та її ерогенній (нікого не хочу образити) зброї... Потім університет, де приблизно порівну викладання російською та українською... Щоб я пам'ятав, який предмет якою, так ні. Взагалі не заморочувався. Були у нас і студенти з росії, говорили російською, все розуміли і українською, бо нездар на факультеті не було (ну, за виключенням колгоспних стипендіатів)...
З тих пір мав і маю звичку відповідати тією мовою, якою до мене звернулися. А звертатися до незнайомих переважно російською, бо нею в Києві розмовляла більшість. Тобто чисто з міркувань імовірності попадання у мову співбесідника.
Якось так. Але потім "всё смешалось в доме Облонских", і цей процес не був на краще, але мабуть таки був об'єктивно необхідним.
Пробачте за довжину тексту, ну не маю ані таланту, ані його сестри. Виговорився та пішов пити пиво з холодильника.
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
Добре. Розповім і я байку. З життя. Весна 77 року, Донецьк. По вулиці Артема до кафе "Театральне", що відкрилось недавно, йдуть 2 чувака: мій кореш з 3-го курсу Сашко з Горлівки і аз, грішний першокурсник, з Павлоградщини (але уродзоний на Донеччині). І раптом якось обидва заговорили українською. По дорозі. Без поводу. Хєровою українською - я, ясен пень, не етнічний українець, Сашко - обросійщений. Але йдемо та розмовляємо. _Як_ на нас усі витріщались - це ж центр міста (ми йшли із Студмістечка, а кафе трошки до площі Леніна). Для них ми були як 2 марсіянина Велса... Досі пам'ятаю.
Гудзак, схоже було у Харківі 2002 року.
З одним львівським хлопом гуляли містом, розмовляли українською (тоді для себе зрозумів, що починаю думати українською вже за 3 години спілкування). Стало цікаво, які ціни в Харкові, бо він зі Львова, я з Запоріжжя. Спитали у одного діда, скільки коштує його цибуля. На що він зробив очі по п'ять копійок і заявив: "а где вы видите цыбулю? Да ведь это же ЛУК!"
З одним львівським хлопом гуляли містом, розмовляли українською (тоді для себе зрозумів, що починаю думати українською вже за 3 години спілкування). Стало цікаво, які ціни в Харкові, бо він зі Львова, я з Запоріжжя. Спитали у одного діда, скільки коштує його цибуля. На що він зробив очі по п'ять копійок і заявив: "а где вы видите цыбулю? Да ведь это же ЛУК!"
Тепер все помінялось - підходиш з мікрофоном до модної, губастої та сисястої тьолочки на вулиці і запитуєш: "Скільки коштує ваш лук?"
exdvag
Ненавиджу росію а вона мене.
Спитати б зараз його, того діда...то таки лук чи цибуля. Надіюсь що внук йому пояснив що лук растет в расеї, а цибулю вирощують в Україні. Або садять жіночки по полях, щоб було до сала. Це так чисто навіяло спогадами як бомбили Харків коли мені приходилось там бувати.
Думки вголос. Слово цибуля він знав, бо впізнав у відповіді на запитання. Значить свідомо руское насаджував своїм політичним луком* в доповнення до значення слова попередніх респондентів