Доброе и злое время суток
- Автор теми AndyRadist
- Дата створення
Ну как новый "пейсатель", только окончивший журфак, опубликует свою статью на корр.нет, форбс.уа и другие "авторитетных" изданиях, то можно просто стрелятся от стилистики, грамматики да и самого содержания текста...
Ну вот, еще одна жертва современного образования. То, что исчисляется, т.е. имеет порядковый номер, не может быть нулевым.
Smb.
Заблокирован
- Реєстрація
- 22.02.09
- Місто
- Odessa, 404
А зачем мне называть иначе? Лично меня никак не раздражает ни еврейское название субботы, ни христианское название воскресенья (и украинское название дня "недiля" тоже христианского происхождения, если хорошо подумать).
Вот с пятницей уже скоро тоже придётся что-то решать
Нет, в русском и украинском языках это слово ничего не означает, в отличие от "воскресения". Хотя в анлийском конечно намного приятнее - "день Сатурна" - это вам не "шаббат"
„Немає метра та пальта” звучит красиво?
Для русского уха конечно же нет, а вот для украинского - вполне. А вопрос интересный, я вот до сих пор не понимаю, почему окно и яйцо можно склонять, а метро и пальто - нет.
Smb.
Заблокирован
- Реєстрація
- 22.02.09
- Місто
- Odessa, 404
Почитал по ссылке.
По сути речь идёт о грамматике, существовавшей всего 4 года! А нам её подают как самую что ни на есть историческую.
Smb.
Заблокирован
- Реєстрація
- 22.02.09
- Місто
- Odessa, 404
И вообще, надо уже говорить не метро, а метрiвка (по аналогии с "автiвка")
Потому, что по сути, до этого вообще не было никакой, но при этом имеем великих украинских писателей. Основой для Харьковского правописания стали как раз не западный говор, как это часто преподносят, а центрально-восточный. А просуществовал он всего 4 года, потому, что очень сильно отличался от русского (тот который российский) правописания. Авторов соответственно расстреляли, и начали "подгонять" правила в соответствии с правилами русского языка. И то, что сделали в 1933 году, это уже коверканье украинского правописания…
Добавлено через 5 минут
И вообще, надо уже говорить не метро, а метрiвка (по аналогии с "автiвка")
Ну вообще-то нужно говорить не метро, а метрополитен.
Останнє редагування:
Smb.
Заблокирован
- Реєстрація
- 22.02.09
- Місто
- Odessa, 404
Но это же абсурд!
ИМХО, в 1929 году волевым путём была создана искусственная грамматика, а в 1933 таким же волевым путём отменена (и создана другая), так что нет смысла по этому поводу "лить слёзы". Но тут уже вряд ли обойтись без политики.
А также нужно говорить не авто, а автомобиль. Если считается допустимым слово "автiвка", то по тому же принципу можно употреблять слово "метрiвка".
И так же "корупцiянт" по аналогии с "мiлiцiянт".
PS Я хочу сказать, что весь язык должен подчиняться каким-то общим правилам, иначе подобные нововведения являются искусственными и чужеродными.
И математики тоже.
- Реєстрація
- 25.02.11
- Місто
- Ніжин / Ярослав
От за що я люблю Червоний: тут з чого завгодно розведуть цікавий срач. Ще й зі взаємною повагою до співрозмовників та прагненням все-таки знайти спільні точки.
За всієї поваги до топікстартера викажу однак своє рішуче ЗА (pro) вираз "Доброго времени суток" (Доброго часу доби, ДВС).
Міркую так: 150 років тому листи були лише писані від руки чи друковані. І отримувач листа, і його автор найімовірніше працювали би з ним вдень, цебто саме денний, світлий час був осердям доби, найімовірнішим варіантом ділової, робочої, чи якоїсь іншої активності, у тому числі написання та отримання-прочитання листів. Саме тому на той час основний варіант "добридень", плюс "добривечір" чи "доброго ранку".
А от ДВС, на мою скромну думку й пам"ять, постав саме як форма звертання у електронних листах (конференціях, чатах тощо). Тобто на відміну від класичного, паперового листа, це сучасне звертання підкреслює, що:
1) навіть якщо відправник і читач повідомлення знаходяться у одному часовому поясі, то відправник не знає і не може гаразд передбачити, коли отримувач фактично прочитає листа - нинішня добова активність людини, у тому числі з написання та прочитання повідомлень, вже не обмежена періодом від ранкової кави до вечірнього чаю з м"ятою; вже нема поважного панича чи панночки, яким служниця за ранковою трапезою приносить на срібній таці білі конверти з ножем для розрізання - пане докторе, Вам ось лист з Києва, терміновий, лише за три дні до нашої Забурбелівки дійшов. Сучасна людина може читати й писати повідомлення у будь-який час доби, що й підкреслює з повагою відправник.
2) пункт 1, плюс отримувач(і) перебувають у різних часових поясах. Вживанням форми ДВС відправник підкреслює, що пам"ятає цю обставину, з повагою й розумінням ставиться до того, що отримувачі повідомлення можуть знаходитися у різних точках добового циклу, у різних соціальних ситуаціях, у різних зонах публічності-приватності (на противагу старорежимному персонажеві з пункту 1): хтось ще миється-бриється-похмеляється, хтось пополудні у кріслі формальні штани/спідницю протирає, а хтось вже до сну лагодиться у домашній піжамі... а дехто й поночі у трусах та шльопанцях за ноутом сидить, бо заснути не може, а в улюблений чатєг його тягне, ніби там медом помазано)
За всієї поваги до топікстартера викажу однак своє рішуче ЗА (pro) вираз "Доброго времени суток" (Доброго часу доби, ДВС).
Міркую так: 150 років тому листи були лише писані від руки чи друковані. І отримувач листа, і його автор найімовірніше працювали би з ним вдень, цебто саме денний, світлий час був осердям доби, найімовірнішим варіантом ділової, робочої, чи якоїсь іншої активності, у тому числі написання та отримання-прочитання листів. Саме тому на той час основний варіант "добридень", плюс "добривечір" чи "доброго ранку".
А от ДВС, на мою скромну думку й пам"ять, постав саме як форма звертання у електронних листах (конференціях, чатах тощо). Тобто на відміну від класичного, паперового листа, це сучасне звертання підкреслює, що:
1) навіть якщо відправник і читач повідомлення знаходяться у одному часовому поясі, то відправник не знає і не може гаразд передбачити, коли отримувач фактично прочитає листа - нинішня добова активність людини, у тому числі з написання та прочитання повідомлень, вже не обмежена періодом від ранкової кави до вечірнього чаю з м"ятою; вже нема поважного панича чи панночки, яким служниця за ранковою трапезою приносить на срібній таці білі конверти з ножем для розрізання - пане докторе, Вам ось лист з Києва, терміновий, лише за три дні до нашої Забурбелівки дійшов. Сучасна людина може читати й писати повідомлення у будь-який час доби, що й підкреслює з повагою відправник.
2) пункт 1, плюс отримувач(і) перебувають у різних часових поясах. Вживанням форми ДВС відправник підкреслює, що пам"ятає цю обставину, з повагою й розумінням ставиться до того, що отримувачі повідомлення можуть знаходитися у різних точках добового циклу, у різних соціальних ситуаціях, у різних зонах публічності-приватності (на противагу старорежимному персонажеві з пункту 1): хтось ще миється-бриється-похмеляється, хтось пополудні у кріслі формальні штани/спідницю протирає, а хтось вже до сну лагодиться у домашній піжамі... а дехто й поночі у трусах та шльопанцях за ноутом сидить, бо заснути не може, а в улюблений чатєг його тягне, ніби там медом помазано)
Ещё убивает слово „Наживо” вместо нормального словосочетания „прямий ефір”. Как до такого дело то дошло?
Ещё помню идиотизм в 2008м году, когда фильм на русском языке показывали мало того, что с субтитрами, да ещё и с украинской озвучкой! Тут то и выростает поколение, которое вроде по-русски говорить может, но не умеет.
Или ещё как в новостях... Если человек говорит по-русски в интервью, то переводят на украинский. На какой украинский - другой разговор.
Ещё помню идиотизм в 2008м году, когда фильм на русском языке показывали мало того, что с субтитрами, да ещё и с украинской озвучкой! Тут то и выростает поколение, которое вроде по-русски говорить может, но не умеет.
Или ещё как в новостях... Если человек говорит по-русски в интервью, то переводят на украинский. На какой украинский - другой разговор.
Можно подытожить - стареем. Скоро только и будет слышно "а вот в наше время... а вот раньше...". ИМХО, уровень IQ у детей как раз повыше будет, чем 20 лет назад. А что касается знаний языков - раньше не было возможности проверить эти знания у большого количества людей. Например, никто, кроме школьного учителя, толком не знал, как пишет среднестатистический шахтер, заводской рабочий, двоечник-троечник средней школы, птушник и т.д., потому что этим людям не приходилось сражаться в эпистолярном жанре. А эти люди, поверьте мне, даже в слове "здравствуйте" по 3 ошибки делали. Но так как писать было негде и некому, то никто этих ошибок не видел. И только появление интернета привело к тому, что пишут все и обо всем. И это дало возможность оценить общий уровень грамотности в народе.
Останнє редагування:
Разве что у единиц...