Мимо.
Бо я проти знецінення аргументів Свинарчук-гейту та закидів щодо мудрості народу відносно цього випадку, а не проти обговорення корупції сьогодення. Яку ми зараз і розмиваємо внутрішнім срачем.
Економіка України
- Автор теми Priser
- Дата створення
Бо я проти знецінення аргументів Свинарчук-гейту та закидів щодо мудрості народу відносно цього випадку, а не проти обговорення корупції сьогодення. Яку ми зараз і розмиваємо внутрішнім срачем.
Для деяких людей війна вже закінчилась
18000.com.ua
На канівський будинок культури, який відкривали “під вибори", докидають ще 35 млн грн - 18000.com.ua
Новий виток історії канівського довгобуду
18000.com.ua
На рахунки України надійшли 2,5 млрд євро макрофіну від ЄС
12,7 млрд грн, отримані від Канади, передали "Нафтогазу" для закупівлі блакитного палива.
lb.ua
22 листопада на рахунки України надійшло 2,5 млрд євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу.
Про це на засіданні уряду повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
За ці кошти вдасться профінансувати основні критичні видатки в цьому році, підкреслив глава уряду.
Він також розповів, куди уряд скерує отримані кошти від інших партнерів:
200 млн євро, які виділила Норвегія, нададуть "Нафтогазу" для придбання блакитного палива;
300 млн євро на закупівлю газу погодився надати Європейський банк реконструкції та розвитку;
12,7 млрд грн, які Україна раніше отримала від уряду Канади, теж передають "Нафтогазу" для закупівлі газу до сховищ.
"Також Уряд сьогодні затвердить порядок використання коштів державного бюджету на закупівлі газу у 2022-2023 рр.", - додав прем'єр.
12,7 млрд грн, отримані від Канади, передали "Нафтогазу" для закупівлі блакитного палива.
На рахунки України надійшли 2,5 млрд євро макрофіну від ЄС
12,7 млрд грн, отримані від Канади, передали "Нафтогазу" для закупівлі блакитного палива.
22 листопада на рахунки України надійшло 2,5 млрд євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу.
Про це на засіданні уряду повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
За ці кошти вдасться профінансувати основні критичні видатки в цьому році, підкреслив глава уряду.
Він також розповів, куди уряд скерує отримані кошти від інших партнерів:
200 млн євро, які виділила Норвегія, нададуть "Нафтогазу" для придбання блакитного палива;
300 млн євро на закупівлю газу погодився надати Європейський банк реконструкції та розвитку;
12,7 млрд грн, які Україна раніше отримала від уряду Канади, теж передають "Нафтогазу" для закупівлі газу до сховищ.
"Також Уряд сьогодні затвердить порядок використання коштів державного бюджету на закупівлі газу у 2022-2023 рр.", - додав прем'єр.
Себастьян Перейро
торговець чорним деревом
«Метінвест» оголосив тендер на викуп своїх облігацій зі знижкою
Йдеться про єврооблігації з погашенням 23 квітня 2023 року
mind.ua
Себастьян Перейро
торговець чорним деревом
У вилученого на користь держави Запоріжтрансформатора нарахували 11 млрд грн боргів
Розгляд справи про банкрутство Запоріжтрансформатора запланували на кінець лютого
biz.liga.net
У 2022 році експорт товарів з України скоротився на 35%
“У звичайних умовах ці показники катастрофічні, в умовах війни – це подвиг”.
www.facebook.com
За підсумками 2022 року експорт товарів з України скоротився у грошах на 35% до 44,1 млрд доларів, за масою – на 38,4% до 99,8 млн тонн.
Про це повідомив у Facebook заступник міністра економіки Тарас Качка.
"У звичайних умовах показники торгівлі могли б видатися катастрофічними. Проте в умовах війни це подвиг: вивезти в умовах блокади портів і постійних атак на інфраструктуру майже 100 млн тонн продукції. Це перший рік, коли обсяг експорту і логістика вийшли на перший план", – зазначив Тарас Качка.
Згідно з повідомленням, основним експортним товаром України стала кукурудза – 24,99 млн тонн на 5,94 млрд доларів (+1%).
Інші показники:
соняшникова олія – 4,29 млн тонн на 5,46 млрд доларів (-14,4%)
залізна руда – 23,9 млн тонн на 2,9 млрд доларів (-57,8%)
пшениця – 11,2 млн тонн на 2,6 млрд доларів (-44,7%)
ріпак – 3,12 млн тонн на 1,54 млрд доларів (-8,6%)
проводи ізольовані – 65 900 тонн на 1,32 млрд доларів (-16,4%)
насіння соняшнику – 2,7 млн тонн на 1,26 млрд доларів (+3200%)
напівфабрикати зі сталі – 1,9 млн тонн на 1,1 млрд доларів
гарячекатаний прокат – 1,3 млн тонн на 1 млрд доларів
соя – 1,99 млн тонн на 862 млн доларів (+42%)
м'ясо птиці – 413 000 тонн на 852 млн доларів (+19%)
63% експорту припало на Євросоюз – 27,9 млрд доларів (Польща – 6,6 млрд доларів, Румунія – 3,8 млрд доларів, Угорщина – 2,27 млрд доларів, Німеччина – 2,23 млрд доларів, Італія – 1,5 млрд доларів, Іспанія – 1,5 млрд доларів).
Найбільшим ринком експорту за межами ЄС стала Туреччина (2,9 млрд доларів), яка випередила Китай (2,46 млрд доларів).
Імпорт товарів до України у 2022 році скоротився в грошах на 19,6% – до 58 млрд доларів, у фізичних обсягах – на 48,1%, до 35 млн тонн.
“У звичайних умовах ці показники катастрофічні, в умовах війни – це подвиг”.
Taras Kachka
У 2022 році в умовах війни український бізнес експортував товарів на 44,1 млрд доларів і вагою 99,8 млн тон. У звичайних умовах показники торгівлі могли би видатись катастрофічними, адже вартість...
www.facebook.com
За підсумками 2022 року експорт товарів з України скоротився у грошах на 35% до 44,1 млрд доларів, за масою – на 38,4% до 99,8 млн тонн.
Про це повідомив у Facebook заступник міністра економіки Тарас Качка.
"У звичайних умовах показники торгівлі могли б видатися катастрофічними. Проте в умовах війни це подвиг: вивезти в умовах блокади портів і постійних атак на інфраструктуру майже 100 млн тонн продукції. Це перший рік, коли обсяг експорту і логістика вийшли на перший план", – зазначив Тарас Качка.
Згідно з повідомленням, основним експортним товаром України стала кукурудза – 24,99 млн тонн на 5,94 млрд доларів (+1%).
Інші показники:
соняшникова олія – 4,29 млн тонн на 5,46 млрд доларів (-14,4%)
залізна руда – 23,9 млн тонн на 2,9 млрд доларів (-57,8%)
пшениця – 11,2 млн тонн на 2,6 млрд доларів (-44,7%)
ріпак – 3,12 млн тонн на 1,54 млрд доларів (-8,6%)
проводи ізольовані – 65 900 тонн на 1,32 млрд доларів (-16,4%)
насіння соняшнику – 2,7 млн тонн на 1,26 млрд доларів (+3200%)
напівфабрикати зі сталі – 1,9 млн тонн на 1,1 млрд доларів
гарячекатаний прокат – 1,3 млн тонн на 1 млрд доларів
соя – 1,99 млн тонн на 862 млн доларів (+42%)
м'ясо птиці – 413 000 тонн на 852 млн доларів (+19%)
63% експорту припало на Євросоюз – 27,9 млрд доларів (Польща – 6,6 млрд доларів, Румунія – 3,8 млрд доларів, Угорщина – 2,27 млрд доларів, Німеччина – 2,23 млрд доларів, Італія – 1,5 млрд доларів, Іспанія – 1,5 млрд доларів).
Найбільшим ринком експорту за межами ЄС стала Туреччина (2,9 млрд доларів), яка випередила Китай (2,46 млрд доларів).
Імпорт товарів до України у 2022 році скоротився в грошах на 19,6% – до 58 млрд доларів, у фізичних обсягах – на 48,1%, до 35 млн тонн.
Падіння ВВП України за підсумками року попередньо склало 30,4%, - Мінекономіки
Це є кращим показником, ніж передбачалось. На початку повномасштабного вторгнення РФ оцінки варіювалися в межах 40-50% падіння ВВП і більше.
www.me.gov.ua
Падіння ВВП України за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4% [±2%], що є кращим показником, ніж передбачалось за попередніми прогнозами.
Про це повідомило Міністерство економіки України.
“Протягом 2022 року економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків та пошкоджень, які їй завдала рф, масштабувавши 24 лютого по всій протяжності спільного кордону та з території Білорусії й окупованого Криму свій терор, розпочатий ще у 2014 році”, - заявила перший віцепрем’єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко.
Вона зазначила, що успіхи сил оборони України на полі бою, злагоджена робота уряду й бізнесу, незламний дух населення, швидкість відновлення зруйнованих/пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури вітчизняними службами, а також системна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів дозволили втримати економічний фронт та продовжувати рух у напрямку перемоги.
За попередньою оцінкою аналітиків Мінекономіки (з використанням непрямих методів розрахунку та інструментів моделювання), зробленою з урахуванням оперативної оцінки Держстату реального ВВП за 3 квартали 2022 року (у I кварталі 2022 року зменшення порівняно з I кварталом 2021 року на 15,1%, у ІІ кварталі 2022 року – на 37,2%, у ІІІ кварталі 2022 року - на 30,8% відповідно), падіння ВВП за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4% [±2%] (зростання на 3,4% у 2021 році).
Зазначається, що це є об’єктивно найгіршим результатом часів незалежності, втім кращим, ніж очікували більшість експертів на початку повномасштабного вторгнення, коли оцінки варіювалися в межах 40-50% падіння ВВП і глибше.
Також в Мінекономіки повідомили, що у грудні падіння ВВП оцінено на рівні - 34 [±2%], що є дещо кращим, ніж оцінки за листопад (падіння ВВП на рівні 37 [±2%]) (відповідно IV квартал – падіння на рівні 35,5 [±2%]), ураховуючи певну стабілізацію ситуації з енергопостачанням після обстрілів у листопаді. Втім подальші терористичні ракетні атаки з боку РФ завдали хоч і не критичних, втім пошкоджень (зокрема, енергетичній інфраструктурі), що продовжувало чинити тиск на настрої бізнесу та його активність.
Це є кращим показником, ніж передбачалось. На початку повномасштабного вторгнення РФ оцінки варіювалися в межах 40-50% падіння ВВП і більше.
Мінекономіки попередньо оцінює падіння ВВП в 2022 році на рівні 30,4% | Міністерство економіки України
Падіння ВВП України за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4% [±2%], що є кращим показником, ніж передбачалось за попередніми прогнозами. «Протягом 2022 року економіка Укр
Падіння ВВП України за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4% [±2%], що є кращим показником, ніж передбачалось за попередніми прогнозами.
Про це повідомило Міністерство економіки України.
“Протягом 2022 року економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків та пошкоджень, які їй завдала рф, масштабувавши 24 лютого по всій протяжності спільного кордону та з території Білорусії й окупованого Криму свій терор, розпочатий ще у 2014 році”, - заявила перший віцепрем’єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко.
Вона зазначила, що успіхи сил оборони України на полі бою, злагоджена робота уряду й бізнесу, незламний дух населення, швидкість відновлення зруйнованих/пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури вітчизняними службами, а також системна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів дозволили втримати економічний фронт та продовжувати рух у напрямку перемоги.
За попередньою оцінкою аналітиків Мінекономіки (з використанням непрямих методів розрахунку та інструментів моделювання), зробленою з урахуванням оперативної оцінки Держстату реального ВВП за 3 квартали 2022 року (у I кварталі 2022 року зменшення порівняно з I кварталом 2021 року на 15,1%, у ІІ кварталі 2022 року – на 37,2%, у ІІІ кварталі 2022 року - на 30,8% відповідно), падіння ВВП за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4% [±2%] (зростання на 3,4% у 2021 році).
Зазначається, що це є об’єктивно найгіршим результатом часів незалежності, втім кращим, ніж очікували більшість експертів на початку повномасштабного вторгнення, коли оцінки варіювалися в межах 40-50% падіння ВВП і глибше.
Також в Мінекономіки повідомили, що у грудні падіння ВВП оцінено на рівні - 34 [±2%], що є дещо кращим, ніж оцінки за листопад (падіння ВВП на рівні 37 [±2%]) (відповідно IV квартал – падіння на рівні 35,5 [±2%]), ураховуючи певну стабілізацію ситуації з енергопостачанням після обстрілів у листопаді. Втім подальші терористичні ракетні атаки з боку РФ завдали хоч і не критичних, втім пошкоджень (зокрема, енергетичній інфраструктурі), що продовжувало чинити тиск на настрої бізнесу та його активність.
Інфляція в Україні в грудні прискорилася до 27,5%, однак була нижчою за прогноз НБУ
Наступного року банки очікують інфляцію на рівні 23,7%, підприємства - 23,3%, фінаналітики - 20,2%, а домогосподарства - 14,3%.
interfax.com.ua
Інфляція в Україні в грудні прискорилася до 27,5%, проте залишалася нижчою за жовтневий прогноз Національного банку (30%).
Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на макроекономічний і монетарний огляд, оприлюднений НБУ.
"Споживча інфляція прискорилася, надалі відображаючи наслідки повномасштабної війни Росії проти України. Водночас інфляція зростала повільніше за прогноз НБУ завдяки розширенню пропозиції продуктів харчування, деокупації територій, слабкому споживчому попиту, зміцненню готівкового курсу гривні та стабілізації інфляційних очікувань", - ідеться у звіті.
Зазначається, що основними чинниками зростання інфляції є порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, скорочення пропозиції товарів і послуг, збільшення виробничих витрат бізнесу, а також дефіцит електроенергії.
За інформацією НБУ, в наступні 12 місяців банки очікують інфляції на рівні 23,7%, підприємства - 23,3%, фінаналітики - 20,2%, а домогосподарства - 14,3%.
Наступного року банки очікують інфляцію на рівні 23,7%, підприємства - 23,3%, фінаналітики - 20,2%, а домогосподарства - 14,3%.
Інфляція в Україні в грудні прискорилася до 27,5%, проте залишалася нижчою за прогноз НБУ
Інфляція в Україні в грудні прискорилася до 27,5%, проте залишалася нижчою за жовтневий прогноз Національного банку (30%), свідчить макроекономічний і монетарний огляд, оприлюднений НБУ.
interfax.com.ua
Інфляція в Україні в грудні прискорилася до 27,5%, проте залишалася нижчою за жовтневий прогноз Національного банку (30%).
Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на макроекономічний і монетарний огляд, оприлюднений НБУ.
"Споживча інфляція прискорилася, надалі відображаючи наслідки повномасштабної війни Росії проти України. Водночас інфляція зростала повільніше за прогноз НБУ завдяки розширенню пропозиції продуктів харчування, деокупації територій, слабкому споживчому попиту, зміцненню готівкового курсу гривні та стабілізації інфляційних очікувань", - ідеться у звіті.
Зазначається, що основними чинниками зростання інфляції є порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, скорочення пропозиції товарів і послуг, збільшення виробничих витрат бізнесу, а також дефіцит електроенергії.
За інформацією НБУ, в наступні 12 місяців банки очікують інфляції на рівні 23,7%, підприємства - 23,3%, фінаналітики - 20,2%, а домогосподарства - 14,3%.
У 2022 році інфляція в Україні становила 26,6%
У грудні ціни зросли на 0,7%.
За підсумками минулого року інфляція в Україні становила 26,6%. Про це повідомляє Державна служба статистики.
Базова інфляція у грудні 2022 року знизилася до 0,8% з 1,3% у листопаді. Загалом за 2022 рік базова інфляція становила 22,6%.
На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,7%.
На 2,5-0,9% збільшилися ціни на масло, молоко та молочні продукти, хліб, фрукти, овочі, безалкогольні напої, риба та продукти з риби. На 2,7-0,1% подешевшали продукти переробки зернових, яйця, цукор, мʼясо птиці, сало, свинина, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,7%. Одяг і взуття подешевшали на 2,6%, зокрема, одяг – на 3,0%, взуття – на 2,4%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 0,9% відбулося у першу чергу за рахунок подорожчання амбулаторних послуг на 1,3% та фармацевтичної продукції – на 1,0%.
Ціни на транспорт зросли на 1,6% в основному через подорожчання палива та мастил на 3,1%.
У грудні ціни зросли на 0,7%.
За підсумками минулого року інфляція в Україні становила 26,6%. Про це повідомляє Державна служба статистики.
Базова інфляція у грудні 2022 року знизилася до 0,8% з 1,3% у листопаді. Загалом за 2022 рік базова інфляція становила 22,6%.
На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,7%.
На 2,5-0,9% збільшилися ціни на масло, молоко та молочні продукти, хліб, фрукти, овочі, безалкогольні напої, риба та продукти з риби. На 2,7-0,1% подешевшали продукти переробки зернових, яйця, цукор, мʼясо птиці, сало, свинина, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,7%. Одяг і взуття подешевшали на 2,6%, зокрема, одяг – на 3,0%, взуття – на 2,4%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 0,9% відбулося у першу чергу за рахунок подорожчання амбулаторних послуг на 1,3% та фармацевтичної продукції – на 1,0%.
Ціни на транспорт зросли на 1,6% в основному через подорожчання палива та мастил на 3,1%.
Завтра Україна отримає перший транш у 3 млрд євро з макрофінансової допомоги ЄС, – Урсула фон дер Ляєн
“Комісія діє надзвичайно швидко і рішуче”.
17 січня, Європейська Комісія перерахує перші 3 млрд євро з макрофінансової допомоги для України.
Про це повідомила у Twitter голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що надання Україні допомоги у покритті фінансових потреб для протистояння російській агресії є дуже важливим і терміновим.
“Комісія діє надзвичайно швидко та рішуче: завтра ми вже виплатимо перші 3 млрд євро з 18 мільярдів макрофінансової підтримки, погодженої в грудні”, – зазначила вона.
“Комісія діє надзвичайно швидко і рішуче”.
17 січня, Європейська Комісія перерахує перші 3 млрд євро з макрофінансової допомоги для України.
Про це повідомила у Twitter голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що надання Україні допомоги у покритті фінансових потреб для протистояння російській агресії є дуже важливим і терміновим.
“Комісія діє надзвичайно швидко та рішуче: завтра ми вже виплатимо перші 3 млрд євро з 18 мільярдів макрофінансової підтримки, погодженої в грудні”, – зазначила вона.
Єврокомісія виплачуватиме Україні щокварталу по 4,5 млрд євро у 2023 році, – Домбровскіс
Першу виплату Україна отримала сьогодні.
lb.ua
Упродовж 2023 року Європейська Комісія планує виплачувати Україні по 4,5 млрд євро кожного кварталу.
Про це заявив виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс на пресконференції за підсумками зустрічі міністрів ЄС з економіки й фінансів.
За його словами, вчора від імені Єврокомісії він підписав меморандум про порозуміння. Документ визначає умови і терміни виплати цієї позики Україні.
“Умови включають реформи України щодо боротьби з корупцією, зміцнення верховенства права та енергетичного сектору. Перша виплата у 3 млрд євро була здійснена сьогодні без умов, щоб допомогти Україні забезпечити актуальні фінансові потреби”, – зазначив Домбровскіс.
Він підкреслив, що головним завданням на сьогодні є допомогти Україні пережити зиму. Очікується, що Єврокомісія забезпечить стабільне надходження фінансів і надалі.
"У майбутньому ми передбачаємо стабільне надходження фінансування, в середньому, в обсязі 4,5 млрд євро щокварталу", – розповів Домбровскіс.
Терміни виплати кредиту можуть обговорюватися додатково, з огляду на розвиток ситуації в Україні. Євросоюз враховує, що Україна перебуває у стані війни, та відповідно оцінюватиме досягнення країни у впроваджені необхідних реформ.
Першу виплату Україна отримала сьогодні.
Єврокомісія виплачуватиме Україні щокварталу по 4,5 млрд євро у 2023 році, – Домбровскіс
Першу виплату Україна отримала сьогодні.
Упродовж 2023 року Європейська Комісія планує виплачувати Україні по 4,5 млрд євро кожного кварталу.
Про це заявив виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс на пресконференції за підсумками зустрічі міністрів ЄС з економіки й фінансів.
За його словами, вчора від імені Єврокомісії він підписав меморандум про порозуміння. Документ визначає умови і терміни виплати цієї позики Україні.
“Умови включають реформи України щодо боротьби з корупцією, зміцнення верховенства права та енергетичного сектору. Перша виплата у 3 млрд євро була здійснена сьогодні без умов, щоб допомогти Україні забезпечити актуальні фінансові потреби”, – зазначив Домбровскіс.
Він підкреслив, що головним завданням на сьогодні є допомогти Україні пережити зиму. Очікується, що Єврокомісія забезпечить стабільне надходження фінансів і надалі.
"У майбутньому ми передбачаємо стабільне надходження фінансування, в середньому, в обсязі 4,5 млрд євро щокварталу", – розповів Домбровскіс.
Терміни виплати кредиту можуть обговорюватися додатково, з огляду на розвиток ситуації в Україні. Євросоюз враховує, що Україна перебуває у стані війни, та відповідно оцінюватиме досягнення країни у впроваджені необхідних реформ.
В 2022 році IT-індустрія сплатила до бюджету України 32,2 млрд гривень податків
Цей показник на 16% перевищив минулорічний.
За підсумками 2022 року IT-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у розмірі 7,34 млрд доларів. Обсяг експорту збільшився на 400 млн доларів у порівнянні з 2021 роком.
Про це повідомляє сайт IT Ukraine Association.
Згідно з повідомленням, станом на 1 січня 2023 року сума податків та зборів до зведеного бюджету України, сплачених IT-бізнесом, складає 32,2 млрд гривень. Це на 4,4 млрд гривень (16%) більше за минулорічний показник.
“Для експортного IT-сектору такі показники були очікувані, адже компанії успішно запроваджують заходи щодо підтримки безперервності бізнесу та створення умов для безпечної роботи ІТ-спеціалістів”, – йдеться у повідомленні.
Цей показник на 16% перевищив минулорічний.
За підсумками 2022 року IT-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у розмірі 7,34 млрд доларів. Обсяг експорту збільшився на 400 млн доларів у порівнянні з 2021 роком.
Про це повідомляє сайт IT Ukraine Association.
Згідно з повідомленням, станом на 1 січня 2023 року сума податків та зборів до зведеного бюджету України, сплачених IT-бізнесом, складає 32,2 млрд гривень. Це на 4,4 млрд гривень (16%) більше за минулорічний показник.
“Для експортного IT-сектору такі показники були очікувані, адже компанії успішно запроваджують заходи щодо підтримки безперервності бізнесу та створення умов для безпечної роботи ІТ-спеціалістів”, – йдеться у повідомленні.
Між країнами ЄС відбулися суперечки щодо оцінки швидкості вступу України, – Euractiv
Не всі члени блоку згодні з формулюванням у комюніке про "значний прогрес" у виконанні необхідних для членства реформ.
На саміті Україна-Євросоюз, що відбудеться 3 лютого, очікується, що представники ЄС високо оцінять український прогрес у повʼязаних із членством реформах. Водночас країни лишаються розділеними щодо швидкості вступу України, пише Euractiv із посиланням на проєкт комюніке саміту.
Захід, що пройде в Україні, має надіслати повідомлення про солідарність, одночасно заохочуючи Київ продовжувати реформи, необхідні для можливого членства в ЄС. Президент Європейської ради Шарль Мішель, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн і головний дипломат ЄС Жозеп Боррель зустрінуться з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю, а перед тим відбудуться консультації між Європейською комісією та українським урядом.
Згідно з проєктом комюніке, з яким ознайомилися журналісти, лідери ЄС та України мають намір повторити, що "майбутнє України і її громадян – у Європейському Союзі" та "зобов’язання підтримувати подальшу європейську інтеграцію України".
Очікується прогрес щодо безмитного доступу для українського експорту, доступу до зони ЄС без роумінгу та включення до єдиної зони платежів у євро.
Обидві сторони також мають намір підписати меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства у сфері відновлюваних джерел енергії.
Для консультацій між Комісією та урядом виконавча влада ЄС ще не опублікувала порядок денний, але, ймовірно, обговорюватимуться фінансування для України та реконструкція, заявка країни на членство в ЄС і потенційні нові санкції проти Росії.
Останніми тижнями країни-члени сварилися щодо позитивного формулювання тексту щодо перспективи членства України в ЄС, повідомили виданню четверо дипломатів ЄС.
Польща, три країни Балтії та Україна наполягали на формулюванні, яке б вказувало Києву, що його заявку на членство можна прискорити.
"Хоча це лише заява, слова мають значення, тому ми наполягаємо на більш обнадійливій версії тексту", – сказав один зі співрозмовників.
Але попри рішення про надання Києву статусу кандидата в червні минулого року, перспектива приєднання України найближчим часом залишається далекою.
"Значна кількість великих держав-членів не сприйме надто позитивну мову – не в останню чергу тому, що узгоджене формулювання було лише місяць тому, тож ніхто не готовий відновити важку дискусію, яку ми тільки що завершили", – зазначило джерело журналістів.
Кілька дипломатів ЄС заявили, що формулювання проєкту декларації стало "надто прогресивним для деяких більш скептично налаштованих держав-членів, і очікується відмова з боку Франції, Німеччини, Іспанії, Нідерландів, Португалії, Данії та Бельгії".
Більш скептично налаштовані країни-члени вважають посилання на "значний прогрес" надто передчасним і "випереджаючим нормальні кроки в процесі вступу", оскільки офіційної оцінки прогресу України ще не було представлено.
Вони воліли б дотримуватися формулювання, використаного на червневій Європейській раді, і узгодженого процесу, згідно з яким очікується, що Європейська комісія надасть проміжну інформацію про прогрес України у виконанні семи вимог, які ЄС поставив для початку переговорів про вступ. Остаточна версія комюніке має бути затверджена 31 січня.
Не всі члени блоку згодні з формулюванням у комюніке про "значний прогрес" у виконанні необхідних для членства реформ.
На саміті Україна-Євросоюз, що відбудеться 3 лютого, очікується, що представники ЄС високо оцінять український прогрес у повʼязаних із членством реформах. Водночас країни лишаються розділеними щодо швидкості вступу України, пише Euractiv із посиланням на проєкт комюніке саміту.
Захід, що пройде в Україні, має надіслати повідомлення про солідарність, одночасно заохочуючи Київ продовжувати реформи, необхідні для можливого членства в ЄС. Президент Європейської ради Шарль Мішель, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн і головний дипломат ЄС Жозеп Боррель зустрінуться з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю, а перед тим відбудуться консультації між Європейською комісією та українським урядом.
Згідно з проєктом комюніке, з яким ознайомилися журналісти, лідери ЄС та України мають намір повторити, що "майбутнє України і її громадян – у Європейському Союзі" та "зобов’язання підтримувати подальшу європейську інтеграцію України".
Очікується прогрес щодо безмитного доступу для українського експорту, доступу до зони ЄС без роумінгу та включення до єдиної зони платежів у євро.
Обидві сторони також мають намір підписати меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства у сфері відновлюваних джерел енергії.
Для консультацій між Комісією та урядом виконавча влада ЄС ще не опублікувала порядок денний, але, ймовірно, обговорюватимуться фінансування для України та реконструкція, заявка країни на членство в ЄС і потенційні нові санкції проти Росії.
Останніми тижнями країни-члени сварилися щодо позитивного формулювання тексту щодо перспективи членства України в ЄС, повідомили виданню четверо дипломатів ЄС.
Польща, три країни Балтії та Україна наполягали на формулюванні, яке б вказувало Києву, що його заявку на членство можна прискорити.
"Хоча це лише заява, слова мають значення, тому ми наполягаємо на більш обнадійливій версії тексту", – сказав один зі співрозмовників.
Але попри рішення про надання Києву статусу кандидата в червні минулого року, перспектива приєднання України найближчим часом залишається далекою.
"Значна кількість великих держав-членів не сприйме надто позитивну мову – не в останню чергу тому, що узгоджене формулювання було лише місяць тому, тож ніхто не готовий відновити важку дискусію, яку ми тільки що завершили", – зазначило джерело журналістів.
Кілька дипломатів ЄС заявили, що формулювання проєкту декларації стало "надто прогресивним для деяких більш скептично налаштованих держав-членів, і очікується відмова з боку Франції, Німеччини, Іспанії, Нідерландів, Португалії, Данії та Бельгії".
Більш скептично налаштовані країни-члени вважають посилання на "значний прогрес" надто передчасним і "випереджаючим нормальні кроки в процесі вступу", оскільки офіційної оцінки прогресу України ще не було представлено.
Вони воліли б дотримуватися формулювання, використаного на червневій Європейській раді, і узгодженого процесу, згідно з яким очікується, що Європейська комісія надасть проміжну інформацію про прогрес України у виконанні семи вимог, які ЄС поставив для початку переговорів про вступ. Остаточна версія комюніке має бути затверджена 31 січня.
Третина економіки України втрачена, - Шмигаль
Багато підприємств були фізично знищені, наприклад “Азовсталь”, яке було одним із провідних виробників металу в країні.
www.ukrinform.ua
За попередніми оцінками, падіння за 2022 рік становить понад 30%. Третина нашої економіки зникла… Інфляція дещо перевищує 26%
Водночас він назвав важливим те, що, попри таке падіння, українська економіка сплатила на 10% більше податків, ніж у 2021 році. Урядовець пояснив це тим, що підприємці відчувають відповідальність і хочуть підтримати армію та країну.
Оцінюючи перспективи на 2023 рік, глава уряду назвав цифру зростання ВВП 0,3%. Такий прогноз базується на найгірших можливих умовах: що війна триватиме протягом року і що ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру продовжуватимуться. Дефіцит бюджету планується на рівні майже 38 мільярдів доларів. Шмигаль поінформував, що Україна отримує 18 мільярдів євро фінансової допомоги від ЄС, ще 10 мільярдів доларів надходять від Сполучених Штатів. Зараз Київ працює з Міжнародним валютним фондом над новою програмою структурної допомоги, яка розрахована щонайменше на чотири роки та передбачає 16-20 мільярдів доларів
Говорячи про те, скільки коштуватиме фактична післявоєнна реконструкція, Шмигаль назвав суму від 600 млрд до 750 млрд євро. При цьому він підкреслив, що відбудова не повинна лягати на плечі платників податків у Європі або США, агресор має заплатити за шкоду, за втрачені життя, за втрачені можливості. Збитки мають бути відшкодовані за рахунок російських активів, заморожених за кордоном, які сьогодні сягають 350 млрд – 500 млрд доларів. В Україні було конфісковано статки двох російських банків на суму 423 млн євро.
Рада ЄС виділила Україні 500 млн євро допомоги
Іще 45 млн євро дадуть для місії військової допомоги.
Багато підприємств були фізично знищені, наприклад “Азовсталь”, яке було одним із провідних виробників металу в країні.
Шмигаль: Третина економіки України втрачена
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оцінює падіння економіки держави минулого року в понад 30% і очікує зростання на 0,3% цього року. — Укрінформ.
www.ukrinform.ua
За попередніми оцінками, падіння за 2022 рік становить понад 30%. Третина нашої економіки зникла… Інфляція дещо перевищує 26%
Водночас він назвав важливим те, що, попри таке падіння, українська економіка сплатила на 10% більше податків, ніж у 2021 році. Урядовець пояснив це тим, що підприємці відчувають відповідальність і хочуть підтримати армію та країну.
Оцінюючи перспективи на 2023 рік, глава уряду назвав цифру зростання ВВП 0,3%. Такий прогноз базується на найгірших можливих умовах: що війна триватиме протягом року і що ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру продовжуватимуться. Дефіцит бюджету планується на рівні майже 38 мільярдів доларів. Шмигаль поінформував, що Україна отримує 18 мільярдів євро фінансової допомоги від ЄС, ще 10 мільярдів доларів надходять від Сполучених Штатів. Зараз Київ працює з Міжнародним валютним фондом над новою програмою структурної допомоги, яка розрахована щонайменше на чотири роки та передбачає 16-20 мільярдів доларів
Говорячи про те, скільки коштуватиме фактична післявоєнна реконструкція, Шмигаль назвав суму від 600 млрд до 750 млрд євро. При цьому він підкреслив, що відбудова не повинна лягати на плечі платників податків у Європі або США, агресор має заплатити за шкоду, за втрачені життя, за втрачені можливості. Збитки мають бути відшкодовані за рахунок російських активів, заморожених за кордоном, які сьогодні сягають 350 млрд – 500 млрд доларів. В Україні було конфісковано статки двох російських банків на суму 423 млн євро.
Post automatically merged:
Рада ЄС виділила Україні 500 млн євро допомоги
Іще 45 млн євро дадуть для місії військової допомоги.
Останнє редагування:
Євросоюз виділить Україні перший мільярд євро у межах плану "Швидкого відновлення" після війни, - Урсула фон дер Ляєн
"Відновлення будинків, доріг, інфраструктури, шкіл, лікарень - це щоденна робота, яку потрібно виконувати", - заявила президента Єврокомісії.
lb.ua
"Відновлення будинків, доріг, інфраструктури, шкіл, лікарень - це щоденна робота, яку потрібно виконувати. Тому так важливо, щоб ми почали "Швидке відновлення" негайно. Це вбудовано у більший процес відбудови. Я рада, що ми можемо оголосити, що перший мільярд з "Швидкого відновлення" буде наданий… Тож робота може початись негайно", - сказала фон дер Ляєн.
"Відновлення будинків, доріг, інфраструктури, шкіл, лікарень - це щоденна робота, яку потрібно виконувати", - заявила президента Єврокомісії.
Євросоюз виділить Україні перший мільярд євро у межах плану "Швидкого відновлення" після війни, - Урсула фон дер Ляєн
"Відновлення будинків, доріг, інфраструктури, шкіл, лікарень - це щоденна робота, яку потрібно виконувати", - заявила президента Єврокомісії.
"Відновлення будинків, доріг, інфраструктури, шкіл, лікарень - це щоденна робота, яку потрібно виконувати. Тому так важливо, щоб ми почали "Швидке відновлення" негайно. Це вбудовано у більший процес відбудови. Я рада, що ми можемо оголосити, що перший мільярд з "Швидкого відновлення" буде наданий… Тож робота може початись негайно", - сказала фон дер Ляєн.
В Україні розпочала роботу місія МВФ
Результатом може стати нова програма на $16 млрд.
www.radiosvoboda.org
Результатом може стати нова програма на $16 млрд.
Місія МВФ почала дискусії, результатом яких може стати нова програма на 16 млрд доларів
Міжнародний валютний фонд у березні може затвердити нову програму фінансової підтримки України, повідомило в січні агентство Bloomberg
www.radiosvoboda.org
У січні Україна отримала від Євросоюзу і США 4,2 млрд доларів, – Шмигаль
Прем’єр-міністр подякував міжнародним партнерам за постійну фінансову допомогу.
lb.ua
Прем’єр-міністр подякував міжнародним партнерам за постійну фінансову допомогу.
У січні Україна отримала від Євросоюзу і США 4,2 млрд доларів, – Шмигаль
Прем’єр-міністр подякував міжнародним партнерам за постійну фінансову допомогу.
Цьогоріч на покриття найнагальніших потреб Україні потрібно $14 млрд, − Мінфін
Україна визначила п’ять пріоритетів для відновлення на цьому етапі.
www.ukrinform.ua
Україна визначила п’ять пріоритетів для відновлення на цьому етапі.
Україна потребує $14 мільярдів на покриття нагальних потреб - Марченко
Цього року на покриття найбільш нагальних потреб Україні необхідні 14 мільярдів доларів. — Укрінформ.
www.ukrinform.ua
Інфляція третій місяць поспіль сповільнюється швидше за прогноз Нацбанку
Стрімке зниження інфляції пов’язане зі значною пропозицією продовольства та пального, кращою ситуацією в енергетиці, поліпшенням інфляційних очікувань та сприятливою ситуацією в готівковому сегменті валютного ринку.
bank.gov.ua
Стрімке зниження інфляції пов’язане зі значною пропозицією продовольства та пального, кращою ситуацією в енергетиці, поліпшенням інфляційних очікувань та сприятливою ситуацією в готівковому сегменті валютного ринку.
Базова інфляція в березні знизилася до 19,8% р/р із 22,7% р/р у лютому.
Подорожчання оброблених продовольчих товарів суттєво сповільнилося (до 23,5% р/р).
Зростання цін на непродовольчі товари також суттєво сповільнилося (18,8% р/р).
Темпи зростання вартості послуг майже не змінилися (15,4% р/р).
Темпи зростання цін на сирі продукти харчування зменшилися до 31,6% р/р.
Підвищення адміністративно регульованих цін сповільнилося до 13,5% р/р.
Суттєво зменшилися темпи подорожчання пального – до 27,9% р/р.
Інфляція третій місяць поспіль сповільнюється швидше за прогноз НБУ завдяки переважанню пропозиції продовольства над попитом, кращій ситуації в енергетиці, а також послідовній монетарній політиці НБУ, спрямованій на підтримання курсової стійкості та збільшення привабливості гривневих заощаджень. Поліпшення інфляційних та курсових очікувань додатково сприяє послабленню фундаментального інфляційного тиску. Водночас ризики для інфляційної динаміки зберігаються передусім через високий рівень невизначеності, пов’язаний з війною.
Стрімке зниження інфляції пов’язане зі значною пропозицією продовольства та пального, кращою ситуацією в енергетиці, поліпшенням інфляційних очікувань та сприятливою ситуацією в готівковому сегменті валютного ринку.
Коментар Національного банку щодо рівня інфляції в березні 2023 року
У березні 2023 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) і далі сповільнювалася – до 21,3% з 24,9% у лютому. У місячному вимірі ціни зросли на 1,5%. Про це свідчать дані, опубліковані Держав...
Стрімке зниження інфляції пов’язане зі значною пропозицією продовольства та пального, кращою ситуацією в енергетиці, поліпшенням інфляційних очікувань та сприятливою ситуацією в готівковому сегменті валютного ринку.
Базова інфляція в березні знизилася до 19,8% р/р із 22,7% р/р у лютому.
Подорожчання оброблених продовольчих товарів суттєво сповільнилося (до 23,5% р/р).
Зростання цін на непродовольчі товари також суттєво сповільнилося (18,8% р/р).
Темпи зростання вартості послуг майже не змінилися (15,4% р/р).
Темпи зростання цін на сирі продукти харчування зменшилися до 31,6% р/р.
Підвищення адміністративно регульованих цін сповільнилося до 13,5% р/р.
Суттєво зменшилися темпи подорожчання пального – до 27,9% р/р.
Інфляція третій місяць поспіль сповільнюється швидше за прогноз НБУ завдяки переважанню пропозиції продовольства над попитом, кращій ситуації в енергетиці, а також послідовній монетарній політиці НБУ, спрямованій на підтримання курсової стійкості та збільшення привабливості гривневих заощаджень. Поліпшення інфляційних та курсових очікувань додатково сприяє послабленню фундаментального інфляційного тиску. Водночас ризики для інфляційної динаміки зберігаються передусім через високий рівень невизначеності, пов’язаний з війною.