Причина: оновлення шапки
Останнє редагування модератором:
Харчові продукти: якість, ціни, акційні пропозиції
- Автор теми dima1
- Дата створення
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
Так смотря сколько этого масла есть - 20 г в сутки или пол-пачки?
Лучше ж съесть хорошего, но в меру - чем "добираться" черт-те чем.а, пойняв! суть справи така: основну кількість картохи з 136кг людина зїдає за 8 місяців, а решту 4 місяці припадає на літо+1й місяць осені, коли мож і шото інше хаванути. в такому випадку виходить по 0,56кг в день.
Те, що картопля доступна - це відомо, бо лише її і їдять тому. І якщо підкупити її більше, то буде більше за 0,56кг картоплі у день!
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
Витяг з архівного документа "Ціхи виживлення":
"Нормальний харчевий пайок повинен мати: 170 гр. білка, 60 гр. товщу, 750 гр. вуглеводнів, вартості около 3300 кальорій. Він складається звичайно з 800 гр. хліба, 50 гр. кавової консерви, 250 гр. мяса, 350 гр. ярини, 700 гр. картопель, 50 гр. товщу, 22 гр. солі, 15 гр. свіжої цибулі, 0,05 гр. корінних приправ, 0,5 [нерозбірливо] оцту і 10 папіросів".
У меня примеры знакомых, которые уехали в Италию в 90-х и имеют к 40-ка - 60-ти годам тот же букет проблем, что и у их ровесников на родине. Жалуются, что итальянцы в среднем в их возрасте гораздо лучше себя чувствуют. Выборка не репрезентативна, относитесь как к ОБС.
ИМХО, в генетике дело, или в раннем возрасте закладывается фундамент ("все мы родом из детства"), а в позднем возрасте витамины уже больше "для поддержания штанов" и если поддерживать нечего, толку от них немного.
Про картошку и бедность - структура потребления немного изменилась с 1942-го, в прошлом году купил на семью 70 килограмм картошки, это на осень-зиму-весну, летом покупал молодую, ну, килограмм 20 от силы, за сентябрь купил еще 5 кг. Округлю - получается 100 кг за год на троих. Это не значит, что у меня нет денег или семья недоедает.
ИМХО, в генетике дело, или в раннем возрасте закладывается фундамент ("все мы родом из детства"), а в позднем возрасте витамины уже больше "для поддержания штанов" и если поддерживать нечего, толку от них немного.
Про картошку и бедность - структура потребления немного изменилась с 1942-го, в прошлом году купил на семью 70 килограмм картошки, это на осень-зиму-весну, летом покупал молодую, ну, килограмм 20 от силы, за сентябрь купил еще 5 кг. Округлю - получается 100 кг за год на троих. Это не значит, что у меня нет денег или семья недоедает.
Вот что то не представляю себе что можно мало есть картохи. Даже не понимаю что себе можно придумать в меню. Рыба? Ну одну рыбу есть не будешь же. Мясо? Все равно какой то гарнир должен быть к нему. Ну гречка там рис. Все равно меньше чем картоха.
може ваша сімя більше макарони любить? якщо ні - це свідчить, що ви заможний і прально харчуєтесь)
sm.art, калорийность картохи всего 80 против 250 у макарон - данные твои. Плюс картофель того же веса дает сытость, в отличие от макарон. Я макароны недавно поел итальянские, те которые варить 9 минут - что ел что телевизор смотрел - вообще не нашел в них питательной ценности, а приправы, масло итп - это лишь маскировка того что ешь бумагу. То же касаемо и хлеба, и зажаренного мяса, чисто имхо конечно. В последнее время встречаю много мнений что от шеф-поваров с ревизора, что от людей, что жареное мясо это подошва, и надо есть медиум или полусырое вообще, как и яйца любят не до конца того, сваренные или зажаренные. С макаронами это не прокатывает - они тупо твердые, и есть их достаточно неприятно, правда итальянцы кажется тоже так любят есть, а то что мы зовет "сварилось" это как правило уже переварилось, вот и весь секрет ).
непоганий раціон!! 250гр мяса х 365 днів = 90 кг мяса у рік! (у Німеччині - 86кг/рік, Франції - 96. (2007 рік))
шото вни мало курили ) я вот 40 папіросів у день. Напевно, тому ж 800гр хліба - аби на сиги поміняти.
Крупы (не только гречка и рис), макаронные изделия, овощи, фрукты, мясо, рыба, яйца. Действительно, придумать что-то еще сложно. Но не одна же картошка.
P. S. Хлеба едим мало, но разного (отрубной, полнозерновой, черный, белый), 400 грамм на два-три дня.
P. S. Хлеба едим мало, но разного (отрубной, полнозерновой, черный, белый), 400 грамм на два-три дня.
Харчові волокна (також: дієтичні волокна, рослинна клітковина; дієтичні, рослинні, грубі, баластні речовини) — це комплекс біополімерів, який формує стінки рослинних клітин. До харчових волокон відносяться речовини різної хімічної природи. Харчові волокна — залишки рослинних клітин, їстівних частини рослин і грибів або аналогічні вуглеводи, які здатні протистояти гідролізу, здійснюваному травними ферментами людини, тобто стійкі до процесу травлення й адсорбції в тонкому кишечнику людини, і які повністю або частково ферментуються мікрофлорою в товстому кишечнику.
За хімічним складом рослинна клітковина — це неоднорідна група речовин, зокрема полісахариди (целюлоза, геміцелюлоза, камедь, пектин, протопектин, слиз, стійкі види крохмалю, хітин), лігнін та кутин, агароїди, каррагінати і альгінати. Вміст у продуктах харчування коливається від 45 – 55 % (висівки) до 0 %.
Джерелом харчових волокон є різні злакові культури, фрукти, овочі та інші рослинні джерела. Термін «волокно» в понятті «харчові волокна» є чимось неправильним, тому що багато видів так званих харчових волокон насправді не волокнисті.
Більшість населення земної кулі з'їдає не більше 25 г харчових волокон на добу, з яких 10 г з хлібом та іншими продуктами із злаків, близько 7 г — з картоплею, 6 г — з іншими овочами і лише 2 г — з фруктами і ягодами.
Картопляна клітковина використовується в технології м'ясних продуктів з метою збільшення виходу готової продукції, оптимізації витрат на високовартісні компоненти, а також як жиро- і вологозв'язувальний агент, як стабілізатор м'ясної емульсії та структуроутворювач.
Вміст харчових волокон в 100г їжі (Джерело: Данський Національний інститут харчування: вміст харчових волокон у продуктах харчування (лінк є, якщо треба)):
Картопля, стара (з лютого по червень), сировина 1,4
Картопля, восени (жовтень-січень), сировина 1,4
Картопля, нова (з травня по вересень), сировина 1,3
Картопляні чіпси, смажені 3,0
Картопля, консерви 2,3
Макарони, спагетті, приготовані 2,0
Макарони, спагетті, сирі 3,2
Білий хліб 4
Хліб з грубого житнього борошна 10
Ну після 40 папіросів в день про якусь диєту, та раціональність іжі взагалі говорити не варто.
Імхо.крупи їсти корисніше - там більше харчових волокон (а це - ситість додає), плюс вітамінів більше, бо це подрібнені грубо злаки, а то й цільні зерна, що означає, що хімічний склад їх менше піддається дії повітря, та й не так сильно піддається тепловим і хім.обробкам, тому зберігається більше вітамінів. Ну і оболонка теж корисна - кажись тама вітаміни є. Хоча крупи це вуглеводи. Я скидував табличку про науково обгрунтовані норми тут. Можете собі обрахувати з порівнянням, як у вас.
Рис - це гуд. Містить багато білка, 85% з якого засвоюється.
отрубной, полнозерновой, черный - самий правильний хліб! там багато харч волокон. Це додає ситість, позитивно впливає на перистальтику кишечника (стимулює її, що дууже важливо в здоровому травленні), живить мікрофлору товстого відділу кишечника, не гасить вуглеводами так, ак то робить білий хліб.
Это каких? Пшонка там еще что то подобное? Вот вы все говорите о множестве разных круп. Может я чего то не знаю?
манна, булгур, кус-кус, пшоно/просо, рис, вівсяні пластівці (плющені), горох, гречка, кукурудзяні крупи, перлова і ячна крупа
Продается в супермаркетах? Сильно отличается от пшенки?
Ну про виды мы не говорим. Рис есть рис.
