ще цікаві наукові факти про їжу і про Україну. Інформація мною перевірена особисто (я читав ці праці і з них викопійовував).
про картоплю:
Україна перебуває на третьому місці у світі за масштабом споживання картоплі на душу населення, поступаючись у цьому лише Білорусі (181 кг) та Киргизстану (143 кг). В Україні цей показник становить 136 кг.
Джерело: Н. С. Кожушко, В. І. Оничко, О. В. Ільченко, М. М. Сохожко Концепція розвитку картоплярства Сумської області на період до 2015 року // Вісник Сумського аграрного національного університету. Серія «Агрономія і біологія», випуск 4, 2011 (ця інформація є на сторінці 70)
на першому місці - Білорусь. Власне, тому і дехто називає їх "бульбаші". (це інфа від мене)
У 1942 році в умовах військового часу за підрахунками агрономів 1942 року випливало, що для однієї дорослої «міської людини» потрібно виростити
120 кг картоплі (враховуючи, що картоплю потрібно запасти на 8 місяців і що в день одна особа споживає 0,5 кг картоплі), а під цю культуру з цією метою мало бути відведено не менше 80 квадратних метрів земельної площі.
Джерело: Раевский Н. Выращивайте овощи — Ф-ка юношеской книги изд-ва ЦК ВЛКСМ «Молодая гвардия», 1942. Тир. 30 000 екз. Сторінка:66
рівень споживання картоплі, який вважався потрібним
у 1942 році - 120 кг на одну особу (на 8 місяців). В Україні рівень споживання
у 2011 році - 136 кг на рік!
Картопля і хліб є товаром нижчої споживчої цінності, і в економічній теорії значне споживання хліба та картоплі свідчить, що у людей немає грошей купувати якісніші продукти харчування.
Джерело: Кулаєць М. М., Просянік В. М., Бабієнко М. Ф., Витвицька О. Д., Бузовський Є. А., Скрипниченко В. А. Інноваційна складова виробництва як фактор забезпечення продовольчої незалежності // Агроінком. Науковий журнал. — 2011, № 4
Джерело: Доктор економічних наук, аналітик Інституту міжнародної економіки імені Пітерсона (Вашингтон, США) Назар Холод. Диявол ховається у деталях. Як тлумачити дані української економічної статистики в особистому блозі на сайті Голосу Америки. 15/08/2012
У наборі продуктів українців переважають і значно перевищують раціональну норму картопля, хліб і хлібопродукти. Порушення раціону харчування значною мірою активізує ряд захворювань, особливо системи кровообігу.
Джерело: Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 544 с. — ІБВК 978-966-364-803-3
Україна займає перше місце в Європі за смертністю від серцево-судинних захворювань
Джерело: ТСН https://tsn.ua/zdorovya/ukrayina-li...tnistyu-vid-sercevo-sudinnih-zahvoryuvan.html
Джерело: УНІАН https://health.unian.ua/country/167...ti-vid-sertsevo-sudinnih-zahvoryuvan-moz.html
Кількість людей, які мають хвороби системи кровообігу в Україні, досягла цифри у 25,8 мільйона. Показник смертності від хвороб системи кровообігу в Україні у 2009 у структурі загальної смертності населення становив 65,2 % та посів одне з перших місць в Європі як серед всього населення, так і серед населення працездатного віку.
Джерело: 30.03.2011 http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20110330_1.html
Середня енергетична цінність продуктів добового раціону на людину в розвинутих країнах є вищою, ніж в Україні. Якщо у США цей показник дорівнює 3800 ккал, а у Канаді — 3590, то у Польщі — 3400, Росії — 3054 ккал, а в Україні — всього 2910 ккал, що зумовлено більш високим споживанням хлібобулочних продуктів і картоплі замість споживання інших складових продовольчого кошика — м'ясних і молочних продуктів.
Джерело: М. В. Місюк. Про державне регулювання розвитку галузі скотарства. // Міжнародний науково-виробничий журнал «Економіка АПК», 2009, № 4. (с.: 113—114)
Крім того, у населення України спостерігається так званий «прихований голод» за рахунок дефіциту в харчовому раціоні мікронутрієнтів: вітамінів, особливо антиоксидантного ряду (А, Е, С), макро- і мікроелементів (йоду, заліза, кальцію, фтору, селену).
Джерело: Л. Я. Івашків. Основні принципи оздоровчого харчування // Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал — 2009. — № 4
За офіційними прогнозами ООН, до 2050 року в Україні очікують одне серед найбільших скорочень населення у світі — на 18 мільйонів осіб. Тенденція до зменшення кількості українців стабільна. Одним з основних чинників, що впливають на смертність, спеціалісти вважають неякісне харчування з раннього віку.
Джерело: С. Д. Мельничук, Л. В. Баль-Прилипко. Сучасний стан та перспективні напрями розвитку виробництва м′ясних продуктів дитячого харчування // Національний університет біоресурсів і природокористування України. Український навчально-науковий інститут якості біоресурсів та безпеки життя НУБіП України. Збірник праць за підсумками ІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів і студентів. Наукове видання. Частина 1. 20-22 квітня 2011 р.
Добавлено через 36 минут
про питання регулювання безпечності харчових продуктів (інформація з наукових джерел):
У Канаді питаннями регулювання безпечності харчових продуктів, розробленням директив і норм займається Федеральна служба охорони здоров’я Канади (НС), контролем і наглядом за дотриманням вимог стандартів — Канадська інспекція контролю якості харчових продуктів (CFIA).
Тобто 2 установи.
У Франції оцінку ризиків, пов’язаних із харчовими продуктами, здійснює Французьке агентство з безпечності харчових продуктів (AFSSA), а контроль і нагляд — Головне управління з харчових продуктів (DGAL), підпорядковане Міністерству сільського господарства.
Тобто 2 установи.
В США — це Управління харчових продуктів і ліків (FDA) та Служба інспекції безпечності харчових продуктів (FSIS).
Тобто 2 установи.
Джерело: Алексеева Е. В. Совершенствование организационной структуры системы управления качеством и безопасностью / Е. В. Алексеева // Пищевая пром-сть. — 2007. — № 5. — С. 72—73.
В Україні система гарантування безпечності харчових продуктів включає
чотири міністерства та сім комітетів і служб:
Міністерство охорони здоров’я,
Міністерство аграрної політики та продовольства,
Міністерство економічного розвитку і торгівлі,
Міністерство екології та природних ресурсів,
Державна санітарно-епідеміологічна служба,
Державна служба з карантину рослин,
Державний комітет ветеринарної медицини,
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики,
Державна митна служба,
Державна екологічна інспекція,
Національне агентство з акредитації.
Джерело: Белінська С., Орлова Н., Мотузка Ю. Концептуальні засади гарантій безпечності харчових продуктів // Міжнародний науково-практичний журнал "Товари і ринки". — 2011, № 1(11). ISSN 1998-2666
Велика кількість органів виконавчої влади що здійснює державний контроль і нагляд на споживчому ринку, призводить до перетинання та дублювання їх функцій.
Відсутність чітких єдиних вимог до інформації (маркування) створює неабиякі труднощі при здійсненні державного нагляду, зокрема щодо ідентифікації продукції, а застарілі інструменти регулювання підривають експортні можливості України, знижують конкурентноспроможність її сільського господарства та харчової галузі в цілому. Більшість країн у світі не визнають українську систему регулювання безпечності харчових продуктів, оскільки вона все ще не відповідає вимогам СОТ.
Джерело: Маланчук Т.В. Державний контроль та нагляд за безпекою харчових продуктів // Правовий вісник Української академії банківської справи Науково-практичний журнал. — 2011, № 2 (5)
В Україні діють державні стандарти України (ДСТУ), міждержавні стандарти (ГОСТи) та технічні умови України (ТУУ). Основна кількість цих прийнятих в Україні стандартів — це нормативи на харчову продукцію. Великий обсяг харчових продуктів з використанням інноваційних технологій та оригінальних рецептур виготовляють за технічними умовами України (ТУУ), які порівняно з ДСТУ мають обмежену сферу застосування. Право власності на ТУУ належить суб'єктам господарювання. Більшість виготовленої продукції за ТУУ не відповідає законодавчо закріпленим вимогам до якісних показників продукції — через певний час, після внесення змін до законів та стандартів, власник вчасно не виправляє ТУУ, і, як результат, вони втрачають узгодженість з окремими чинними нормами та правилами. Трапляється так, що на один і той же вид товарів приймають крім стандартів ще й десятки чи сотні ТУУ (на ковбаси та ковбасні вироби розроблено близько 1000 ТУУ, на м'ясні консерви — 200, м'ясні напівфабрикати — понад 300, пельмені — 160, кав'яр лососевих риб — 50, на сири тверді — понад 350, кефіри, йогурти, масло вершкове та сметану — по 40-60, молоко — понад 120)
Джерело: Франко Е., Сапейко А. Продовольча безпека в Україні // Продовольча індустрія АПК. Науковий журнал. — № 3-4/2010